Print Friendly, PDF & Email

Il provvedimento è disponibile nelle seguenti lingue:

ЗАКОН
ПРО ОБ’ЄДНАННЯ
(Офіційна Газета Республіки Сербія, № 51/09 від 8 липня 2009 року)

I ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Предмет регулювання Закону
Стаття 1

Цей Закон регулює створення і правовий статус об’єднань, їх вступ та виключення з Реєстру, членство та органи, зміну статусу об’єднань та припинення дії, а також будь-які інші питання, що мають важливе значення для їхньої діяльності.

Цей Закон також регулює статус та діяльність іноземних об’єднань.

Поняття об’єднання
Стаття 2

Відповідно до цього Закону, об’єднанням є добровільна і недержавна некомерційна організація, створена на основі вільного об’єднання декількох фізичних або юридичних осіб, заснована для дотримання та сприяння, зокрема загальним та спільним цілям і інтересам, які не заборонені Конституцією або законодавством.

Діяльність політичних партій, профспілок, об’єднань, створених здійснювати певну діяльність з метою одержання прибутку, спортивних організацій та об’єднань, церков та релігійних громад, спонтанних тимчасових об’єднань декількох осіб та інших об’єднань регулюється окремим законом, але положення цього Закону поширюються на будь-які питання, що них стосуються, та не регулюються спеціальним законом.

Правові норми про цивільне партнерство не застосовуються відповідно до об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, якщо інше не передбачено цим Законом.

Забороняються секретні і воєнізовані формування.

Права та цілі об’єднання
Стаття 3

Об’єднання створюється та організовується вільно і є незалежним у досягненні своїх цілей.

Цілі та діяльність об’єднань не можуть бути спрямовані на повалення шляхом насильства конституційного ладу, порушення територіальної цілісності Республіки Сербія, порушення гарантованих прав людини або прав меншин, або спонукання чи підбурювання нерівності, ненависті і нетерпимості, які базуються на расовій, національній, релігійній чи іншій приналежності, або зобов’язаннях, а також в залежності від статі, раси, фізичних, психічних чи інших характеристик та особливостей.

Положення абзацу 2 цієї статті також застосовуються до об’єднань, які не мають статусу юридичної особи.

Вступ до Реєстру
Стаття 4

Вступ до Реєстру об’єднань здійснюється на добровільній основі.

Об’єднання набуває статусу юридичної особи в день внесення запису до Реєстру.

Прозорість діяльності
Стаття 5

Діяльність об’єднання здійснюється публічно.

Забезпечення прозорості діяльності регулюється статутом об’єднання.

Період, на який створюється об’єднання
Стаття 6

Об’єднання створюється на невизначений або визначений термін.

Якщо інше не зазначено в установчих документах, вважається, що об’єднання було створено на невизначений термін.

(Кон)федерації і частини об’єднань
Стаття 7

Об’єднання може об’єднуватися у (кон)федерації та інші об’єднання на території країни та за кордоном (надалі – (кон)федерації)).

Положення цього Закону поширюються відповідно на (кон)федерації, зазначені в абзаці 1 цієї статті, якщо головний офіс (кон)федерації розташований на території Республіки Сербія.

Частини об’єднання (секція, група, клуб, відділення, філія тощо) не повинні мати статусу юридичної особи.

Зміна статусу
Стаття 8

Зміна статусу об’єднання здійснюється у відповідності до цього Закону.

Законність діяльності об’єднання
Стаття 9

Об’єднання здійснює свою діяльність відповідно до законодавства, свого статуту та внутрішнього порядку, а також згідно з правилами (кон)федерації, членом якої воно є.

II СТВОРЕННЯ І НАЗВА
Засновники об’єднання
Стаття 10

Об’єднання може бути засновано не менш ніж трьома (3) засновниками, принаймні один (1) із засновників зобов’язаний мати постійне місце проживання або головний офіс на території Республіки Сербія.

Будь-яка дієздатна фізична особа або юридична особа може бути засновником об’єднання.

Неповнолітній, який досяг 14-річного віку, може бути засновником об’єднання за заявою його законного представника про надання згоди на створення об’єднання у відповідності до законодавства.

У заяві, зазначеній в абзаці 3 цієї статті, повинно бути підтверджено, що підпис представника був засвідчений відповідно до законодавства.

Створення об’єднання та його установчі документи
Стаття 11

Об’єднання створюється на вступних зборах, на яких приймаються установчі документи і статут та призначається особа, уповноважена діяти в якості його представника.

Установчий документ об’єднання повинен містити: імена або імена засновників та місця їхнього постійного проживання або адреси головних офісів; назву об’єднання, головний офіс та адресу; сферу діяльності об’єднання; мету його заснування; ім’я, місце постійного проживання або адресу особи, уповноваженої діяти в якості його представника; підписи засновників, їхні персональні ідентифікаційні номери або номери проїзних документів іноземних засновників із зазначенням країни їх видачі; та дату прийняття установчих документів.

Юридична особа, яка є засновником, повинна (має) записати, коли приєднується її представник після назви юридичної особи, її підпису та печатки, його персональний ідентифікаційний номер та ідентифікаційний номер юридичної особи як платника податків (PIb).

Статут об’єднання
Стаття 12

Статут регулює правила внутрішнього порядку об’єднання.

Інші правила внутрішнього порядку, при наявності таких, повинні бути приведені у відповідність до статуту.

Будь-які інші правила внутрішнього порядку прийняті всупереч статуту повинні бути анульовані та скасовані.

Статутом повинно бути врегульовано наступне: назва об’єднання і його розташування; сфера відповідальності об’єднання та мета його заснування; внутрішня організація, осередки, їхні повноваження, склад, порядок призначення та відкликання, термін повноважень і спосіб прийняття рішень; порядок внесення змін до статуту та процедура прийняття та внесення змін до інших правил внутрішнього порядку, при наявності таких; представництво об’єднання; забезпечення прозорості його діяльності; строки та умови щодо членства та його припинення; права, обов’язки і відповідальність членів; порядок отримання (фінансових) засобів для досягнення цілей та засобів управління, включаючи положення про бізнес або іншу прибуткову діяльність, у випадку залучення об’єднання; процедура прийняття рішень щодо зміни статусу та припинення діяльності; управління майном об’єднання у разі припинення його існування; процедура прийняття фінансових та інших звітів; формат і зміст його печатки; а також будь-які інші питання, передбачені законодавством.

Статутом також можуть бути врегульовані й інші питання, що мають відношення до діяльності об’єднання.

Назва об’єднання
Стаття 13

Об’єднання повинно мати назву.

Назва об’єднання повинна бути сербською мовою і записана кирилицею.

Назва об’єднання може містити деякі іноземні терміни, якщо вони є частиною назви міжнародної організації, членом якої є об’єднання, та у випадку, якщо ці терміни є загальноприйнятими для сербської мови за умови відсутності відповідних термінів сербською мовою, або, якщо ці терміни визначають одну з «мертвих» мов.

Назва об’єднання, якщо це передбачено його статутом, також може бути зазначена мовою та шрифтом національних меншин. Назва об’єднання мовою та шрифтом національних меншин вноситься до Реєстру після назви сербською мовою та кирилицею.

Назва об’єднання, якщо це передбачено його статутом, також може бути внесена до Реєстру в перекладі на одну або декілька іноземних мов після реєстрації назви об’єднання сербською мовою та кирилицею, або мовою і шрифтом національних меншин, яких це стосується.

Назва об’єднання не може містити елементи, передбачені абзацом 2 статті 3 цього Закону.

Абревіатура об’єднання
Стаття 14

Об’єднання також може мати абревіатуру, яка визначається його статутом.

Абревіатура вноситься до Реєстру.

Використання назви об’єднання
Стаття 15

Назва об’єднання та його абревіатура повинні використовуватися в юридичній діяльності у формах, внесених до Реєстру.

Відмінність назви об’єднання
Стаття 16

Назва новоствореного об’єднання не може бути ідентичною назвам інших об’єднань, внесених до Реєстру або зафіксованим належним чином у заяві на реєстрацію.

Назва об’єднання не може бути ні змінена на назву іншого об’єднання, ні бути оманливою щодо об’єднання, його цілей або типу юридичної особи.

Головний офіс об’єднання
Стаття 17

Об’єднання повинно мати офіс.

Офіс об’єднання повинен розташовуватися на території Республіки Сербія.

Проте, під цим розуміється територія органу місцевого самоврядування, на якій розташовано об’єднання або з якої воно керується.

Елементи візуальної ідентифікації
Стаття 18

Об’єднання може мати свою емблему, логотип або інші символи відповідно до свого статуту.

Елементи візуальної ідентифікації об’єднання не можуть бути ні ідентичними елементам інших об’єднань, внесених до Реєстру або зафіксованих належним чином у заяві на внесення до Реєстру, ні вводити в оману щодо об’єднання, його цілей або типу юридичної особи.

III ЧЛЕНСТВО ТА ОРГАНИ
Членство в об’єднанні
Стаття 19

Будь-яка особа може стати членом об’єднання на рівних умовах, передбачених його статутом.

Будь-яка особа може стати членом об’єднання незалежно від віку та у відповідності з цим Законом і його статутом.

Заява щодо членства в об’єднанні для неповнолітніх, які не досягли 14-річного віку, подається їх законними представниками відповідно до законодавства. Якщо неповнолітній досяг 14-річного віку, він подає таку заяву самостійно разом із заявою законного представника про надання згоди відповідно до законодавства.

Заява, зазначена в абзаці 3 цієї статті, повинна містити засвідчення справжності підписів відповідно до законодавства.

Об’єднання веде облік своїх членів.

Недійсність рішення про створення об’єднання
Стаття 20

Будь-який член об’єднання може в компетентному суді першої інстанції ініціювати процедуру щодо визнання недійсності положення про об’єднання, яке було прийнято всупереч його статуту або будь-яким правилам об’єднання, тобто визнання недійсності положення про об’єднання, яке суперечить законодавству, його статуту або будь-яким правилам об’єднання, протягом п’ятнадцяти (15) днів з дати, коли стало відомо про таке положення та не пізніше шести (6) місяців з дати прийняття такого рішення.

Визнання недійсності правил, зазначених в абзаці 1 цієї статті, не повинно впливати на права, набуті третіми свідомими особами.

Визнання недійсності правил, зазначених в абзаці 1 цієї статті, здійснюється відповідно до положень законодавства, яке регулює цивільно-процесуальне право.

Управління об’єднанням
Стаття 21

Члени здійснюють керівництво об’єднанням безпосередньо або через своїх обраних представників, призначених в осередках об’єднань.

Збори об’єднання
Стаття 22

Збори є вищим органом об’єднання.

Усі члени об’єднання беруть участь у зборах.

Статутом може бути визначено спосіб представлення членів об’єднання на зборах об’єднання.

На зборах об’єднання приймається статут об’єднання, внесення змін до нього, призначається і звільняється від виконання своїх обов’язків особа, уповноважена діяти як представник об’єднання, якщо інше не передбачено його статутом; приймається рішення щодо об’єднання в коаліції, затвердження річного фінансового звіту об’єднання, щодо зміни статусу об’єднання та припинення його діяльності, а також з інших питань, визначених статутом об’єднання.

Статутом може бути визначена інша назва органу, який виступає в якості зборів.

Регулярні збори проводяться не менше одного разу на рік, але статутом об’єднання також може бути передбачено й коротший термін.

Позачергові збори повинні бути скликані при поданні письмової заяви на проведення зборів від третини членів об’єднання, але статутом може бути визначено й менша кількість членів об’єднання, ніж передбачено цим Законом.

Позачергові збори повинні відбутися не пізніше ніж протягом тридцяти (30) днів з дати подання заяви.

Спосіб проведення зборів, а також спосіб обговорення та прийняття рішень більш детально регламентуються статутом.

Представник об’єднання
Стаття 23

Об’єднання має одного або декількох осіб, уповноважених діяти в якості представників (далі – представник об’єднання), які обираються та/або призначаються відповідно до статуту.

Лише особа, яка має договірну правоздатність та постійне або тимчасове місце проживання на території Республіки Сербія, може бути призначена в якості представника об’єднання.

Представник об’єднання зобов’язаний діяти в межах своїх повноважень, визначених статутом об’єднання та рішеннями прийнятими компетентним осередком об’єднання.

Інші осередки об’єднання
Стаття 24

Статутом також можуть бути передбачені й інші осередки об’єднання.

Відповідальність за завдані збитки
Стаття 25

Члени об’єднання несуть спільну відповідальність за збитки, що були завдані об’єднанню через прийняття їхнього рішення, якщо таке рішення було прийнято через очевидну недбалість або навмисно, крім випадку, коли вони висловили свою незгоду в протоколі відповідного прийняття рішення.

Порядок відшкодування завданих збитків базується на рішенні осередки, передбаченого статутом об’єднання або статутом частини членів об’єднання. Рішенням можна призначити представника об’єднання відповідального за процедуру з виплати компенсації за завдані збитки.

Положення цієї статті також відповідно застосовуються до дій представника (ів) об’єднання.

IV ВСТУП ДО РЕЄСТРУ
Ведення Реєстру об’єднань
Стаття 26

Ведення Реєстру об’єднань (надалі - Реєстр) здійснюється Агенцією Бізнес Реєстру (надалі - Агенція) відповідно до покладених на неї зобов’язань.

Реєстр, зазначений в абзаці 1 цієї статті, зберігається у письмовій формі як єдина центральна електронна база даних.

Наповнення Реєстру, спосіб внесення даних та ведення Реєстру, зазначеного в абзаці 1, виконується за рішенням міністра, до компетенції якого входить державне управління (надалі - Міністр).

Реєстр об’єднань
Стаття 27

Агенція здійснює ведення Реєстру через офіційний Реєстр об’єднань (надалі - Реєстр).

Положення законодавства, що регулюють реєстрацію суб’єктів господарювання, застосовуються відповідно до строків та порядку затвердження Реєстру, а також до своїх обов’язків та відповідальності, якщо інше не передбачено цим Законом.

Наповнення Реєстру
Стаття 28

До Реєстру вносяться так

і дані: повна назва об’єднання та його абревіатура; головний офіс об’єднання та його адреса; сфера діяльності об’єднання; дата заснування об’єднання; підприємницька або інша діяльність, яка безпосередньо здійснюється об’єднанням; ім’я, постійне або тимчасове місце проживання та персональний ідентифікаційний номер або номер проїзного документа представника об’єднання з зазначенням країни його видачі; період, на який передбачено створення об’єднання; членство у (кон)федераціях об’єднань; дата прийняття статуту або внесення змін до нього; дата зміни статусу; дані щодо ліквідації та банкрутства об’єднання; повідомлення про розпочаток процедури призупинення діяльності об’єднання та заборони діяльності об’єднання; припинення інсування об’єднання; номер і дата прийняття рішення (рішень) щодо внесення до Реєстру, зміни та видалення даних з Реєстру.

Заява про вступ до Реєстру
Стаття 29

Підставою для внесення запису до Реєстру являється заява про вступ до Реєстру.

Зміст та формат заяви, зазначеній в абзаці 1 цієї статті, встановлюються Міністром.

Заява про вступ до Реєстру подається представником об’єднання.

До заяви додаються: установчі документи, дві копії статуту, а також інші документи передбачені порядком, встановленим Міністром.

Відмова у прийнятті заяви
Стаття 30

Реєстратор приймає рішення про відмову у прийнятті заяви:

1) якщо назва об’єднання є ідентичною назвам інших об’єднань, внесених до Реєстру або зазначеним належним чином у заяві про вступ до Реєстру;

2) якщо назва об’єднання є взаємозамінною з назвою іншого об’єднання, є оманливою щодо об’єднання, його цілей або типу юридичної особи;

3) якщо заяву було подано неуповноваженою особою або до заяви не були додані рекомендовані документи;

4) якщо заява, установчі документи або статут не містять усіх відомостей, передбачених законодавством.

Припинення процедури вступу до Реєстру
Стаття 31

Якщо реєстратор усвідомлює, що об’єднання підпадає під абзац 4 статті 2 цього Закону або цілі об’єднання протирічать абзацу 2 статті 3 цього Закону, рєстратор надає висновок про припинення процедури вступу до Реєстру та подає пропозицію до Конституційного Суду щодо заборони діяльності об’єднання.

Висновок про відмову, зазначений в абзаці 1 цієї статті, оскарженню не підлягає.

Після отримання рішення Конституційного Суду реєстратор, в залежності від змісту, приймає рішення про відхилення заяви, якщо діяльність об’єднання була заборонена, або продовжує процедуру вступу, якщо пропозицію про заборону діяльності об’єднання було відхилено.

Рішення щодо вступу до Реєстру
Стаття 32

Внесення запису до Реєстру здійснюється протягом (30) днів з дати подання належної заяви про вступ.

Реєстратор приймає рішення про вступ, яке має бути внесено до Реєстру

Рішення про вступ до Реєстру повинно бути доведено до об’єднання разом з копією статуту, завіреного печаткою Агенції та підписом реєстратора, таким чином, перевіривши, що воно ідентичне копії статуту, призначеного для зберігання в Агенції.

Якщо протягом строку, зазначеного в абзаці 1 цієї статті, не прийнято рішення про вступ до Реєстру або заява про вступ до Реєстру не відхилена рішенням реєстратора, вважається, що об’єднання було внесено до Реєстру у дату, що настає з дня закінчення терміну.

Зміна даних, внесених до Реєстру
Стаття 33

Об’єднання зобов’язано повідомляти реєстратору про будь-які зміни даних, що були внесені до Реєстру на протязі п’ятнадцяти (15) днів після змін, що відбулися.

Положення цього Закону щодо вступу об’єднань до Реєстру відповідно застосовуються до внесення будь-яких змін своїх даних в Реєстрі.

Прозорість Реєстру
Стаття 34

Дані, внесені до Реєстру, є публічними відповідно до законодавства.

Будь-яка особа може покладатися на достовірність даних, внесених до Реєстру.

Плата за ведення Реєстру
Стаття 35

Уряд встановлює плату за вступ об’єднань до Реєстру та за будь-які інші послуги, що надаються Агенцією в порядку ведення Реєстру, за пропозицією правління Агенції.

V АКТИВИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ
Спосіб одержання активів об’єднанням
Стаття 36

Об’єднання може одержувати активи з членських внесків, добровільних внесків, а також пожертвування і подарунки (в грошовій або натуральній формі), фінансові субсидії, майно померлих, проценти за вкладами, орендну плату, дивиденти та інші доходи, передбачені законодавством.

Фізичні та юридичні особи, які роблять внески та дарують об’єднанням подарунки, можуть бути звільнені від певних податкових зобов’язань відповідно до законодавства, що впроваджує відповідний вид державних доходів.

Діяльність об’єднання
Стаття 37

Об’єднання може здійснювати будь-яку діяльність, що допомагає у досягненні цілей, поставлених у його статуті.

Об’єднання може здійснювати як підприємницьку діяльність, так і іншу прибуткову діяльність відповідно до законодавства, що регулює класифікацію діяльності при дотриманні таких умов:

1) якщо діяльність пов’язана з його статутними цілями;

2) якщо діяльність передбачена його статутом;

3) якщо діяльність має вузьку сферу дії або якщо діяльність здійснюється в обсязі, необхідному для досягнення цілей об’єднання.

Діяльність, зазначена в абзаці 2 цієї статті, вноситься до Реєстру господарських товариств і здійснюється відповідно до правил, що регулюють сферу відповідної діяльності.

Об’єднання може тільки розпочати виконання діяльності, зазначеної в абзаці 2 цієї статті безпосередньо після внесення цієї діяльності до Реєстру відповідно до абзацу 3 цієї статті.

Будь-які угоди, укладені об’єднанням в порушення вимог абзаців 1 та 2 цієї статті, є дійсними, у випадку якщо третя особа знала або повинна була знати про перевищення вимог цих положень.

Об’єднання не має права розподіляти будь-які прибутки отримані з підприємництва серед своїх засновників, членів, членів осередків об’єднання, керівників, працівників або осіб, прирівняних до них.

Згідно цього Закону, під прирівняними особами розуміються будь-які особи, передбачені в їх якості законодавством, що регулює бізнес компанії.

(Фінансові) засоби на реалізацію програм, що становлять публічний інтерес
Стаття 38

(Фінансові) засоби на просування програм або відсутня частина (фінансових) засобів на фінансування програм (надалі - програма), які здійснює об’єднання та становлять суспільний інтерес, забезпечуються з бюджету Республіки Сербія.

Урядом або міністерством, відповідальним за сферу роботи об’єднання, призначаються (джерела фінансування) засоби, зазначені в абзаці 1 цієї статті на підставі завершеного відкритого конкурсу та укладаються контракти на реалізацію затверджених програм.

Програма, що становить суспільний інтерес, зазначена в абзаці 1 цієї статті, розглядається як програми в таких сферах: соціальне забезпечення; забезпечення інвалідів-ветеранів війни; забезпечення осіб з обмеженими можливостями; соціальний догляд за дитиною; забезпечення переселених осіб з Косово-Метохії та біженців; сприяння народжуваності; допомога літнім людям; охорона здоров’я; захист і підтримка прав людини та меншин; освіта; наука; культура; поширення інформації; охорона навколишнього середовища; сталий розвиток; захист тварин; захист прав споживачів; боротьба з корупцією; а також програми гуманітарної допомоги та інші програми, за допомогою яких об’єднання допомагає суспільним потребам виключно і безпосередньо.

Урядом визначаються не тільки критерії, умови, можливості, методи, процедури розподілу, а й спосіб і порядок повернення коштів щодо абзацу 1 цієї статті, якщо буде встановлено, що об’єднанням не були використані отримані кошти для реалізації затверджених програм.

Положення абзаців 1-4 цієї статті застосовуються також відповідно до (фінансових) засобів, виділених об’єднанням з бюджетів Автономної провінції та органів місцевого самоврядування.

Будь-які об’єднання, які отримали з бюджетів Республіки, Автономної провінції та органів місцевого самоврядування кошти на реалізацію програм, що становлять публічний інтерес, не менше одного разу на рік надають широкій громадськості звіт про свою діяльність щодо сфери та методів одержання і використання фінансових коштів та надсилають їх постачальнику цих (фінансових) засобів.

Об’єднання зобов’язано використовувати фінансові кошти, згадані в абзаці 1 цієї статті, виключно для реалізації затверджених програм.

Положення абзацу 6 цієї статті також застосовується відповідно до будь-якого об’єднання, яке користувалося податковими та митними пільгами минулого року відповідно до законодавства.

Регістри та фінансові звіти
Стаття 39

Об’єднання веде регістри, складає фінансові звіти і підлягає фінансовому аудиторському контролю відповідно до правил бухгалтерського обліку та аудиту.

Щорічні бухгалтерські відомості та фінансові звіти про діяльність об’єднання подаються членам об’єднання у порядку, встановленому його статутом.

Відповідальність за зобов’язання об’єднання
Стаття 40

Об’єднання несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім своїм майном.

Члени об’єднання та члени його осередків можуть нести персональну відповідальність за зобов’язання об’єднання, якщо вони користуються майном об’єднання як своєю власністю або використовують об’єднання як засіб для (дій, які виступають в якості) незаконних або шахрайських цілей.

Використання активів об’єднання
Стаття 41

Активи об’єднання можуть бути використані виключно для досягнення своїх статутних цілей.

Активи об’єднання не можуть бути розподілені як серед його членів, засновників, членів, які входять до складу осередків об’єднання, керівників, співробітників, так і серед будь-яких осіб, прирівняних до них.

Під прирівняними особами розуміються будь-які особи, визначені як такі, що пов’язані з забороною на розподіл активів об’єднання.

Положення абзаців 1 і 2 цієї статті не розповсюджуються ні на виплату належних та відповідних премій, ні на відшкодування виправданих витрат, понесених прагнучи досягти статутні цілі об’єднання (витрати на відрядження, добові, витрати на нічне перебування тощо), ні на договірні обтяження й зобов’язання, ні на виплату заробітної плати співробітникам.

Одержувач активів об’єднання та його власність
Стаття 42

У разі припинення діяльності об’єднання статутом може буто визначено внутрішній некомерційний орган, створений з метою досягнення таких же або аналогічних цілей, може стати одержувачем активів та власності об’єднання.

Положення абзацу 1 цієї статті не поширюється на випадок припинення діяльності об’єднання, яке використовує соціальну власність або активи та власність, що належать державі на момент набрання чинності цього Закону.

Республіка Сербія як отримувач активів та власності
Стаття 43

Якщо неможливо діяти в порядку, визначеному цим Законом або статутом, для розподілу активів та власності на момент припинення об’єднання або якщо об’єднання припиняє свою діяльність після завершення процедури ліквідації або статутом не визначено спосіб реалізації прибутків та власності після припинення його діяльності, то прибутки та власність об’єднання стають власністю Республіки Сербія з передачею права користування до органу місцевого самоврядування, на території якого знаходився головний офіс об’єднання.

Такі дії, відповідно до абзацу 1 цієї статті, повинні також мати місце у випадку припинення діяльності об’єднання яке, в той час, коли цей закон набув чинності, використовувало соціальну власність та/або активи та власність, що належали державі незалежно від наявності такої власності у об’єднання, тим часом було внесено до Реєстру відповідно до положень цього Закону.

Недійсність управліннями активами та власністю об’єднання
Стаття 44

Будь-яке управління активами та власністю об’єднання в порушення вимог положень цього закону є недійсним.

VI ЗМІНА СТАТУСУ
Поняття та види зміни статусу
Стаття 45

Зміна статусу є будь-яка зміна правової позиції об’єднання, яка проводиться на підставі рішення компетентного органу відповідно до статуту та цього Закону.

Зміна статусу передбачає поглинання, злиття та поділ об’єднання.

Поглинання об’єднання
Стаття 46

Поглинання – це перехід всіх активів одного об’єднання (поглинутого) до іншого об’єднання (поглинача) на основі відповідної угоди про поглинання.

Угода про поглинання має включати назви та головні офіси об’єднань; умови переходу активів поглинутого об’єднання (детальний опис вимог та зобов’язань передачі, а також дозвіл на посилання на певні документи) та права членів поглинутого об’єднання.

У Реєстрі об’єднань має бути зроблений відповідний запис щодо поглинання одного або кількох об’єднань іншим об’єднанням.

Положення цього Закону про запис щодо утворення об’єднання (в Реєстрі) мають застосовуватися відповідно до запису про поглинання.

До заяви про запис має додаватися рішення зібрання об’єднань, що беруть учать в процедурі поглинання, в якому зазначається їхня згода на укладання угоди про поглинання (щодо тексту), угода про поглинання та рішення поглинутого об’єднань щодо внесення запису до реєстру.

Після внесення запису про поглинання до Реєстру поглинуте об’єднання має припинити своє існування, а об’єднання-поглинач має продовжувати свою діяльність відповідно до набутих умов реєстрації.

Злиття об’єднань
Стаття 47

Злиття – це утворення нового об’єднання, до якого переходять всі активи та власність двох або більше об’єднань, що зливаються.

Положення цього Закону щодо придбання мають застосовуватися відповідно до процедури злиття об’єднань.

Після процедури злиття об’єднання-учасники припиняють своє існування, а новостворене об’єднання вважається новим об’єднанням, до якого мають застосовуватися положення цього Закону щодо утворення об’єднань.

Поділ об’єднань
Стаття 48

Одне об’єднання може розділитися на два або більше об’єднань.

Рішення щодо поділу об’єднання повинно мати юридичну силу статуту об’єднання.

Положення цього Закону щодо поглинання об’єднань мають застосовуватися відповідно до процедури поділу.

Поділене об’єднання має припинити своє існування, а положення цього Закону щодо утворення об’єднань мають застосовуватися відповідно до процедури запису про новостворені об’єднання (у Реєстр).

Об’єднання, утворені шляхом поділу, мають нести однакову відповідальність за зобов’язання, покладені на розділене об’єднання.

Об’єднання, утворені шляхом поділу, мають бути внесені до Реєстру після розподілу їхніх активів, прав та зобов’язань.

VII ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
Поняття та метод виключення об’єднання з Реєстру
Стаття 49

Якщо об’єднання виключається з Реєстру, воно втрачає свій статус юридичної особи.

Виключення з Реєстру відбувається лише:

1) якщо кількість членів є нижчою за кількість засновників, необхідних для створення об’єднання, а компетентний орган об’єднання не може прийняти рішення щодо вступу нових членів протягом тридцяти (30) днів;

2) якщо минув термін на який було створено об’єднання, в разі коли об’єднання створено на певний період часу;

3) якщо компетентний орган об’єднання приймає рішення щодо припинення діяльності;

4) в разі зміни статусу, який відповідно до закону передбачає припинення дії об’єднання;

5) якщо доведено, що об’єднання не веде діяльність, спрямовану на досягнення статутних цілей, або його діяльність не була організована відповідно до статуту протягом більш ніж двох (2) років без будь-яких втручань, або якщо час, виділений та подовжений статутом для скликання зібрання минув, а зібрання не відбулось;

6) якщо була заборонена діяльність об’єднання;

7) у випадку банкрутства.

Будь-хто може сповістити Реєстратора, що існує причина для виключення об’єднання з Реєстру, визначена підпунктом 5 абзацу 2 цієї Статті.

Реєстратор приймає рішення відповідно до фактів, визначених підпунктом 5 абзацу 2 цієї Статті.

У випадках, визначених підпунктами 1, 2, 3, 5 та 6 абзацу 2 цієї Статті, виключення з Реєстру відбувається після завершення процедури ліквідації, крім випадків, передбачених законом. До Реєстру вноситься запис про проведення процедури ліквідації.

Заборона діяльності об’єднання
Стаття 50

Рішення щодо будь-якої заборони діяльності об’єднання, визначеної абзацом 4 Статті 2 цього Закону, а також діяльності об’єднання, чия мета або дії суперечать положенням абзацу 2 Статті 3 цього Закону, розглядається Конституційним Судом.

На рішення щодо заборони діяльності об’єднання можуть впливати дії членів об’єднання, якщо є зв’язок між цими діями та діяльністю об’єднання або його метою; якщо ці дії засновані на організованому рішенні членів; і якщо можна припустити, як і де можливо, що об’єднання допускає такі дії членів.

Діяльність об’єднання може бути заборонена, якщо воно є членом міжнародної організації або об’єднання, визначеного абзацом 4 Статті 2 цього Закону, або того, що діє з метою досягнення цілей, визначених абзацом 2 Статті 3 цього Закону.

Заборона діяльності (кон)федерації має також застосовуватися до тих об’єднань, які є її членами та підпадають під процедуру заборони.

Елементи візуальної ідентифікації та інші позначення забороненого об’єднання (прапори, гасла, уніформа, герби, емблеми тощо) не можуть використовуватися публічно.

Початок процедури заборони діяльності об’єднання
Стаття 51

Процедура заборони діяльності об’єднання розпочинається за поданням Уряду, Прокурора Республіки, Міністерства, відповідального за адміністративну сферу, або Міністерства, відповідального за сферу діяльності об’єднання або Реєстратора.

Процедура заборони діяльності об’єднання може також ініціюватися та застосовуватися проти тих об’єднань, які не мають статусу юридичної особи.

До Реєстру має вноситися запис щодо початку процедури заборони діяльності об’єднання.

Ліквідація об’єднання
Стаття 52

Ліквідація об’єднання відбувається у випадку, коли у об’єднання є достатньо фінансових коштів для виконання всіх зобов’язань.

Положення закону, що регулює процес ліквідації господарських товариств, має застосовуватися відповідно до питань, пов’язаних з процедурою ліквідації об’єднання, які не регулюються цим Законом.

Подання щодо процедури ліквідації, розпочатої у випадках, визначених підпунктами 1, 2, 3, 5 та 6 абзацу 2 Статті 49 та абзацом 2 Статті 54 цього Закону, подається Реєстратором.

З моменту готовності до ініціювання процедури ліквідації об’єднання може займатися лише діяльністю, необхідною для виконання зазначеної процедури ліквідації.

З моменту прийняття рішення щодо припинення діяльності об’єднання шляхом ліквідації та призначення ліквідатора всі повноваження осередків об’єднання, її представників та уповноважених мають бути припинені, крім повноважень наглядової ради, в разі її наявності в об’єднанні.

Рішення щодо припинення діяльності об’єднання шляхом ліквідації
Стаття 53

У випадках, визначених підпунктами 1, 2 та 3 абзацу 2 Статті 49 цього Закону, на зборах об’єднання, протягом п’ятнадцяти (15) днів з моменту їх скликання, приймаються рішення про наявність причин для припинення діяльності об’єднання шляхом ліквідації та про призначення ліквідатора, які протягом трьох (3) днів з дати їх ухвалення передаються Реєстратору.

Об’єднання має опублікувати своє рішення, визначене абзацом 1 цієї Статті, в Офіційній газеті Республіки Сербія протягом трьох (3) днів з моменту його прийняття та звернутися до своїх кредиторів з проханням надання їхніх претензій протягом тридцяти (30) днів з дати опублікування рішення.

Відкриття процедури ліквідації вступає в силу після (моменту) опублікування, визначеного абзацом 2 цієї Статті.

Процедура ліквідації у випадку неприйняття рішення
Стаття 54

Якщо рішення про початок процедури ліквідації та про призначення ліквідатора не приймається або не опубліковується, представник об’єднання має сповістити про це Реєстратора протягом трьох (3) днів після закінчення строку для його прийняття рішень або опублікування.

У випадку, зазначеному в абзаці 1 цієї Статті, а також у випадку, коли представник об’єднання не сповіщає Реєстратора щодо факту виникнення умов, необхідних для процедури ліквідації, Реєстратор подає подання протягом трьох (3) днів з моменту отримання зазначеного повідомлення або інформації щодо виконання умов, необхідних для ліквідації, з метою запуску процедури ліквідації за кошти об’єднання та призначення ліквідатора.

Реєстратор діє в рамках, визначених абзацом 2 цієї Статті, а також у випадках припинення дії об’єднання з причин, визначених підпунктами 5 та 6 абзацу 2 Статті 49.

Внесення запису про ліквідацію до Реєстру
Стаття 55

Право діяти від імені представника об’єднання переходить до ліквідатора в момент відкриття процедури ліквідації.

Рішення зборів об’єднання щодо припинення дії об’єднання та відомості про ліквідатора мають вноситися до Реєстру.

Поряд з назвою об’єднання має міститися позначка "в процесі ліквідації".

Процедура, що настає після завершення ліквідації
Стаття 56

Ліквідатор передає всі активи та майно об’єднання, що залишилися після виплат кредиторам та податкових зобов’язань, в порядку, передбаченим цим Законом та статутом об’єднання.

Після передачі активів та майна одержувачу, ліквідатор подає заяву щодо виключення об’єднання з Реєстру, а також додає до неї звіт про проведення ліквідації та виписку, в якій зазначається, що всі активи та майно були розділені відповідно до закону та статуту.

Скорочена процедура ліквідації
Стаття 57

Об’єднання може припинити свою діяльність шляхом скороченої процедури ліквідації, якщо більшість членів зібрання передають заяву Реєстратору, після прийняття рішення щодо припинення дії об’єднання, в якій зазначається, що всі податкові зобов’язання та зобов’язання перед кредиторами об’єднання виконані, та врегульовані всі відносини з працівниками.

Будь-яка заява абзацу 1 цієї Статті має містити речення, що засвідчує, що підпис(и) був (були) завірений(і) відповідно до закону.

Члени зібрання об’єднання, зазначені в абзаці 1 цієї Статті, несуть солідарну відповідальність за зобов’язання об’єднання протягом трьох (3) років з моменту вилучення об’єднання з Реєстру.

Об’єднання, яке припинило свою діяльність шляхом скороченої процедури ліквідації, виключається з Реєстру, проте робиться запис імен, постійних місць проживання членів зібрання та його головного офісу, зазначених в абзаці 1 цієї Статті, а також вказується їхня солідарна відповідальність за зобов’язання об’єднання.

Банкрутство об’єднання
Стаття 58

Будь-яке об’єднання, яке протягом значного проміжку часу не може здійснювати платежі, підпадає під процедуру банкрутства відповідно до положень закону, що регулює банкрутство та податкове законодавство, яке визначає ставлення до платників податків в процесі банкрутства.

Реєстратор має виключити об’єднання з Реєстру на основі остаточного рішення щодо завершення процедури банкрутства.

Положення закону про банкрутство, яке регулює внесення запису до відповідного Реєстру щодо рішення про процедуру банкрутства, має застосовуватися відповідно до запису в Реєстрі даних, пов’язаних з банкрутством об’єднання.

Будь-яка заява щодо внесення запису, визначеного абзацом 3 цієї Статті, повинна доводитися до відома Реєстратора ліквідатором майна неспроможного боржника.

VIII ІНОЗЕМНІ ОБ’ЄДНАННЯ
Поняття іноземних об’єднань
Стаття 59

Для цілей цього Закону, під “іноземним об’єднанням” розуміється будь-яке об’єднання, керівництво якого знаходиться в іншій країні, та створене відповідно до норм цієї країни з метою досягнення спільної або загальної цілі або мети, та здійснює діяльність, яка не спрямована на отримання прибутку, так само як будь-яке об’єднання або інша сторона, або міжнародна неурядова організація, яка має членів, пов’язаних на добровільній основі, з метою досягнення спільної або загальної мети, не спрямованої на отримання прибутку.

Положення цього Закону, що стосується внесення запису до Реєстру та діяльності об’єднання, має також поширюватися на внесення запису та діяльність представництва, агентства та іншої форми організації іноземного або міжнародного неурядового неприбуткового об’єднання, головний офіс якого знаходиться на території Республіки Сербія (далі – представництво іноземного об’єднання), якого інше не передбачено законом або міжнародним договором.

Ведення Реєстру іноземних об’єднань
Стаття 60

Будь-яке представництво іноземного об’єднання може діяти на території Республіки Сербія після його внесення до Реєстру іноземних об’єднань, який ведеться відповідальним за це органом.

Реєстр, зазначений в абзаці 1 цієї Статті, має зберігатися в письмовій формі та як єдина центральна електронна база даних.

Зміст, порядок внесення запису та ведення Реєстру, згаданого в абзаці 1 цієї Статті, мають більш детально визначатися Міністром.

Реєстр іноземних об’єднань
Стаття 61

Відповідний орган веде Реєстр іноземних об’єднань за допомогою Реєстратора іноземних об’єднань.

Положення закону, що регулює реєстрацію суб’єктів господарювання, має, відповідно до умов та порядку, застосовуватися до призначення Реєстратора іноземних об’єднань, а також до його повноважень та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зміст Реєстру іноземних об’єднань
Стаття 62

До Реєстру іноземних об’єднань має вноситися таке: назва та абревіатура назви іноземного об’єднання; країна, в якій було створено іноземне об’єднання та головний офіс зазначеного об’єднання в цій країні; назва форма організації іноземного об’єднання; адреса головного офісу представництва іноземного об’єднання в Республіці Сербія та його філій; термін, на який створено представництво іноземного об’єднання; ім’я та прізвище особи, уповноваженої виступати посередником та представляти іноземне об’єднання у Республіці Сербія, його постійне місце проживання та його персональний ідентифікаційних номер, якщо він є громадянином Республіки Сербія, або тимчасове місце проживання в Республіці Сербія, номер проїзного документу та країна, яка його видала, якщо він іноземець; цілі іноземного об’єднання; запис щодо початку процедури заборони діяльності представництва іноземного об’єднання та щодо заборони діяльності представництва іноземного об’єднання; номер та дата прийняття рішення щодо внесення запису, зміни даних та виключення (представництва) з Реєстру іноземних об’єднань.

Заява щодо внесення запису та запис представництва іноземного об’єднання в Реєстрі іноземних об’єднань
Стаття 63

Внесення запису до Реєстру іноземних об’єднань має спиратися на заяву представництва іноземного об’єднання щодо такого запису.

Зміст та формат заяви, згаданий в абзаці 1 цієї Статті, визначається Міністром.

До заяви щодо внесення запису має додаватися: фотокопія документу та завірений переклад документу про реєстрацію об’єднання або завірена фотокопія свідоцтва (заяви), засвідчена судом або державним нотаріусом, яка визначає, що об’єднання, відповідно до національного законодавства, має статус юридичної особи навіть без внесення запису до Реєстру та завірений переклад такого свідоцтва (заяви); завірена фотокопія рішення та завірений переклад рішення про утворення компетентним органом іноземного об’єднання представництва у Республіці Сербія; завірений національний документ та завірений переклад цього документу, що визначає засновників об’єднання, які дали згоду на створення представництва у Республіці Сербія; завірене рішення та завірений переклад рішення про особу, уповноважену виступати посередником та представляти представництво іноземного об’єднання; завірена фотокопія її документу про особу та реєстрацію постійного або тимчасового місця проживання в Республіці Сербія; фотокопія та завірений переклад статуту або дійсного документу, який містить інформацію стосовно головного офісу та внутрішньої організації представництва іноземного об’єднання на території Республіки Сербія.

Реєстратор іноземних об’єднань має схвалити рішення щодо внесення запису про представництво іноземного об’єднання до Реєстру іноземних об’єднань.

Рішення про внесення запису про представництво іноземного об’єднання в Реєстр іноземних об’єднань має опублікуватися в Офіційній газеті Республіки Сербія за рахунок цього іноземного об’єднання.

Допуск до Реєстру іноземних об’єднань
Стаття 64

Дані, що вносяться до Реєстру іноземних об’єднань, мають бути публічними відповідно до закону.

Застосування законодавства до працівників представництва іноземного об’єднання
Стаття 65

Іноземні громадяни, які працюють в представництві іноземного об’єднання, підпорядковуються законодавству, що регулює пересування та проживання іноземців.

Громадяни Республіки Сербія, які працюють в представництві іноземного об’єднання, підпорядковуються законодавству Республіки Сербія.

Засоби діяльності представництва іноземного об’єднання
Стаття 66

Представництво іноземного об’єднання може використовувати кошти, ввезені з-за кордону, для здійснення діяльності представництва та реалізації своєї програми відповідно до положень закону, що регулює операції з іноземною валютою.

Після врегулювання справ зі сплатою всіх необхідних податків та інших зобов’язань у Республіці Сербія, представництво іноземного об’єднання може вивести з країни невикористані кошти, зазначені в абзаці 1 цієї Статті, відповідно до положень закону, що регулює операції з іноземною валютою.

Представництво іноземного об’єднання може тимчасово імпортувати засоби та обладнання, необхідні для своєї діяльності, та може вивозити їх з Республіки Сербія відповідно до митних правил та правил щодо операцій з іноземною валютою.

Заборона діяльності представництва іноземного об’єднання
Стаття 67

Представництво іноземного об’єднання має право вільно діяти на території Республіки Сербія, якщо його цілі та діяльність не суперечать Конституції Республіки Сербія, цьому Закону, міжнародним договорам, укладеним Республікою Сербія, або іншим нормативним актам.

Процедура заборони діяльності представництва іноземного об’єднання має ініціюватися за поданням Уряду, Прокурора Республіки, Міністерства, відповідального за адміністративну сферу, або Міністерства, відповідального за сферу діяльності об’єднання або Реєстратора іноземних об’єднань.

Рішення про заборону діяльності представництва іноземного об’єднання, чиї цілі або діяльність суперечать абзацу 1 цієї Статті, виносить Конституційний Суд.

Виключення представництва іноземного об’єднання з Реєстру іноземних об’єднань

Стаття 68

Представництво іноземного об’єднання має завершити свою діяльність та має бути виключене з Реєстру іноземних об’єднань:

1) якщо іноземне об’єднання перестало діяти;

2) якщо іноземне об’єднання вирішило припинити діяльність свого представництва;

3) якщо Конституційний Суд заборонив діяльність представництва іноземного об’єднання.

Реєстратор іноземних об’єднань має прийняти рішення про виключення представництва іноземного об’єднання з Реєстру іноземних об’єднань.

Рішення про виключення представництва іноземного об’єднання з Реєстру іноземних об’єднань має опублікуватися в Офіційній газеті Республіки Сербія за рахунок згаданого іноземного об’єднання.

IX ЗАСОБИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ
Право на апеляцію
Стаття 69

Рішення Реєстратора об’єднань та Реєстратора іноземних об’єднань, винесене в судовому порядку першої інстанції, може бути оскаржене Міністром.

Право на адміністративні спори
Стаття 70

Рішення Міністра має бути остаточним та проти нього не можуть порушуватися адміністративні спори.

X МОНІТОРИНГ
Рамки моніторингу
Стаття 71

Контроль за виконанням цього Закону має покладатися на Міністерство, відповідальне за адміністративну сферу.

Моніторинг шляхом здійснення перевірок має виконуватися адміністративними інспекторами зазначеного Міністерства.

X ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ
Злочин юридичної особи
Стаття 72

Штраф у розмірі від 300,000 до 900,000 сербських динарів накладається за будь-який злочин юридичної особи або будь-якого об’єднання, якщо воно здійснює безпосередню діяльність або іншу діяльність з метою отримання прибутку, непов’язаного зі статутними цілями, або не визначеного статутом, або здійснює діяльність, яку компетентний орган визнав як таку, що не відповідає вимогам здійснення такої діяльності (абзац 2 Статті 37).

Штраф у розмірі від 30,000 до 90,000 сербських динарів може також накладатися на відповідальну особу зазначеного об’єднання за злочин, вказаний абзацом 1 цієї Статті.

Дрібні злочини
Стаття 73

Штраф у розмірі від 50,000 до 500,000 сербських динарів накладається на будь-яке об’єднання за дрібні злочини:

1) якщо воно здійснює діяльність, що суперечить закону, його статуту або іншим внутрішнім нормативним актам, а також суперечить правилам кон(федерації), членом якої воно є (Стаття 9);

2) якщо воно веде справи або іншу діяльність ширшу за обсягом, або таким обсягом, який непотрібний для досягнення цілей об’єднання (підпункт 3 абзацу 2 Статті 37);

3) якщо воно використовує активи та прибутки не лише з метою досягнення статутних цілей об’єднання (Стаття 41);

4) якщо представництво іноземного об’єднання починає свою діяльність до внесення запису в Реєстр (абзац 1 Статті 60).

Штраф у розмірі від 5,000 до 50,000 сербських динарів може також накладатися на відповідальну особу об’єднання за злочин, вказаний абзацом 1 цієї Статті.

Стаття 74

Штраф у розмірі від 50,000 до 500,000 сербських динарів накладається на будь-яке об’єднання за дрібні злочини:

1) якщо воно не забезпечує прозорість своєї діяльності, визначену статутом (Стаття 5);

2) якщо воно при законних діях не використовує назву або абревіатуру назви, записану в Реєстрі (Стаття 15);

3) якщо воно протягом п’ятнадцяти (15) днів не повідомляє Реєстратора про будь-яку зміну даних, необхідних для внесення в Реєстр (абзац 1 Статті 33);

4) якщо воно не в змозі довести до громадськості звіт про свою діяльність та про обсяг і метод досягнення та використання активів, а також не може направити зазначений звіт постачальнику активів (абзац 6 Статті 38).

Штраф у розмірі від 5,000 до 50,000 сербських динарів може також накладатися на відповідальну особу об’єднання за злочин, вказаний абзацом 1 цієї Статті.

Стаття 75

Штраф у розмірі від 5,000 до 50,000 сербських динарів накладається за дрібний злочин будь-якого представника об’єднання, якщо він протягом визначеного часу не повідомляє Реєстратору про неприйняття рішення щодо ініціювання процедури ліквідації або щодо не опублікування такого рішення (абзац 1 Статті 54).

XII ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 76

Міністр має ухвалити порядок виконання цього Закону протягом дев’яноста (90) днів з дня його вступу в силу.

Стаття 77

Будь-яка діяльність, розпочата до вступу цього Закону в силу, має завершитися відповідно до положень, які діяли до цього часу.

Стаття 78

Будь-які громадські організації, об’єднання громадян та їхні (кон)федерації, утворені згідно з Законом "Про громадські організації та об’єднання громадян" (Офіційна газета Республіки Сербія № 24/82, 39/83, 17/84, 50/84, 45/85 та 12/89, а також Офіційна газета Республіки Сербія № 53/93, 67/93 та 48/94), а також ті, головні офіси яких знаходиться в Республіці Сербія, та які внесені до Реєстру відповідно до Закону "Про об’єднання громадян в асоціації, громадські організації та політичні організації, утворені на території Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія" (Офіційна газета СФРЮ № 42/90 та Офіційна газета СРЮ № 24/94, 29/96 та 73/2000) повинні продовжувати свою діяльність з дати вступу в силу цього Закону, проте привести свої статути та інші правила у відповідність до положень цього Закону протягом вісімнадцяти (18) місяців з дати вступу в силу цього Закону.

Стаття 79

Будь-які громадські організації, об’єднання громадян та їхні (кон)федерації, згадані в Статті 78 цього Закону, повинні разом із заявою на внесення поправок передати Реєстратору рішення про внесення запису до Реєстру громадських організацій та об’єднань громадян або Реєстру об’єднань, громадських організацій та політичних організацій, рішення про призначення представника об’єднання, завірену фотокопію посвідчення особи зазначеного представника та дві копії їхнього нового статуту.

Громадські організації, об’єднання громадян та їхні (кон)федерації, які не дотрималися вимог, визначених в абзаці 1 цієї Статті, після завершення процедури ліквідації повинні бути виключені з Реєстру відповідно до рішення Реєстратора, повинні втратити свій статус юридичної особи, а їхні активи та майно повинні передаватися у власність осіб, визначених статутом та/або законом.

Рішення, згадане в абзаці 2 цієї Статті може бути оскаржене Міністром. Рішення Міністра має бути остаточним та проти нього не можуть порушуватися адміністративні спори.

Стаття 80

Будь-яке громадське нерухоме майно, право на володіння яким мають громадські організації, об’єднання або (кон)федерації об’єднань, головний офіс якого знаходиться на території Республіки Сербія (далі – громадські організації), з моменту вступу в силу цього Закону переходить у власність держави, а право володіння – до органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться це нерухоме майно.

Стаття 81

Будь-яке громадське нерухоме майно, право на володіння яким мали громадські організації до вступу в силу цього Закону, стають співвласниками цього нерухомого майна відповідно до частки, внесеної громадською організацією на його придбання за свої кошти, отримані від зібраних добровільних членських внесків, подарунків, благодійних внесків, легат або отримані іншим способом, дозволеним законом.

Під власними коштами, зазначеними в абзаці 1 цієї Статті, не слід розуміти будь-які кошти, отримані шляхом виконання громадських повноважень або будь-які інші кошти, отримані з бюджету соціальних та політичних співтовариств.

Будь-які права власності, зазначені в абзаці 1 цієї Статті, визначаються в судовому порядку компетентним судом.

Стаття 82

Будь-які громадські організації, які до перереєстрації в якості громадської організації мали статус об’єднання громадян та володіли правом власності на громадське та/або державне майно, мають здійснювати свої права, що випливають відповідно до закону, який регулює денаціоналізацію.

Стаття 83

Будь-які громадські організації, які до вступу в силу цього Закону володіли правом власності на державне нерухоме майно та/або нерухоме майно, яке стане власністю держави після завершення відповідних судових розглядів, мають, фактично, продовжувати користуватися цим нерухомим майном відповідно до умов, які не мають бути менш сприятливими за ті, що існували до вступу в силу цього Закону.

Будь-який орган місцевого самоврядування, на території якого знаходиться це нерухоме майно, а також громадська організація, яка володіє правом власності на нього, має право анулювати подальше використання цього нерухомого майна, якщо зазначена громадська організація не зможе привести свою діяльність у відповідність до положень цього Закону протягом визначеного терміну та у випадку, якщо громадська організація використовує це нерухоме майно всупереч цілям, яким вона має слідувати, та всупереч меті, визначеної її статутом.

Документ, зазначений в абзаці 2 цієї Статті, має видаватися органом місцевого самоврядування за погодженням з Республіканським управлінням майна Республіки Сербія.

Громадське або державне майно, зазначене в Статтях 80 та 81, абзаці 1 та 2 цієї Статті, правом на володіння яким та/або розпорядження яким мають громадські організації, не може бути продано до дати початку впровадження цього Закону.

Стаття 84

Будь-яке громадське рухоме майно, правом на яке володіють громадські організації та їхнє керівництво, що знаходиться на території Республіки Сербія, стає власністю цієї громадської організації з моменту вступу в силу цього Закону.

Стаття 85

Будь-яка власність або майно, набуте громадською організацією, визначене абзацом 1 Статті 78 цього Закону, після дати впровадження цього Закону стає її власністю або майном, окрім власності або майна, набутого внаслідок виконання громадських повноважень.

Стаття 86

Будь-яке іноземне об’єднання, яке розпочало свою діяльність на території Республіки Сербія до початку впровадження цього Закону має привести свою діяльність у відповідність до цього Закону та подати заяву про включення до Реєстру іноземних об’єднань разом з необхідними документами протягом трьох (3) місяців з дати початку впровадження цього Закону.

Якщо іноземне об’єднання не може виконати вимогу, зазначену в абзаці 1 цієї Статті, Реєстратор іноземних об’єднань має прийняти рішення про припинення діяльності цього об’єднання до його включення до Реєстру іноземних об’єднань.

Рішення, згадане в абзаці 2 цієї Статті може бути оскаржене Міністром. Рішення Міністра має бути остаточним та проти нього не можуть порушуватися адміністративні спори.

Орган реєстрації підприємств має отримати від компетентних служб наявну інформацію про іноземні об’єднання протягом тридцяти (30) днів з дати вступу в силу цього Закону.

Стаття 87

Орган реєстрації підприємств має отримати від Міністерства, відповідального за адміністративну сферу, та Міністерства, відповідального за внутрішні справи, реєстри громадських організацій, об’єднань громадян, справи, архіви та щоденні архівні записи, що велися під час ведення реєстру, протягом шістдесяти (60) днів з дати вступу в силу цього Закону.

Стаття 88

До початку діяльності відповідних судів, судовий розгляд щодо визнання недійсності внутрішнього статуту об’єднання, зазначених Статтею 20 цього Закону, ініціюється компетентним місцевим судом.

Стаття 89

З дати впровадження цього Закону положення Закону "Про громадські об’єднання та об’єднання громадян" (Офіційна газета Республіки Сербія № 24/82, 39/83, 17/84, 50/84, 45/85 та 12/89, а також Офіційна газета Республіки Сербія № 53/93, 67/93 та 48/94) та Закону "Про об’єднання громадян в асоціації, громадські організації та політичні організації, утворені на території Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія" (Офіційна газета СФРЮ № 42/90 та Офіційна газета СРЮ № 24/94, 29/96 та 73/2000) не мають застосовуватися до всіх об’єднань громадян, громадських організацій та їх (кон)федерацій, окрім спортивних організацій та об’єднань.

Статті 67-75 Закону "Про пересування та проживання іноземців" (Офіційна газета СФРЮ № 56/80, 53/85, 30/89, 26/90 та 53/91) та підпункт 2 абзацу 1 Статті 60 Закону "Про визначення особливої юрисдикції автономних провінцій" (Офіційна газета Республіки Сербія № 6/02) перестають діяти з дати вступу в силу цього Закону.

Стаття 90

Цей Закон вступає в силу на восьмий день з дати його опублікування в Офіційній газеті Республіки Сербія, а його впровадження має розпочатися по закінченню трьох- (3) місячного терміну з дати його вступу в силу, окрім абзацу 4 Статті 32, який може застосовуватися по закінченню дво- (2) річного терміну з дати його вступу в силу.

 

Trascina file per caricare