Print Friendly

Il provvedimento è disponibile nelle seguenti lingue:


Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (1929 р.).

ПОДІЛ І. ЗАСАДИ

Виходячи з проголошених Жовтневою революцією прав трудя­щого й визискуваного народу та основних засад деклярації прав народів, а також основних принципів диктатури пролетаріяту, вик­ладених в Конституції Української соціялістичної радянської рес­публіки з 10 березня 1919 року, ця Конституція визначає основні завдання та форми організації диктатури пролетаріяту, що ставить перед собою за мету остаточно подолати буржуазію, знищити експлоатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на кляси, ні державної влади.

1. Українська республіка є соціялістична держава робітників та селян. Вся влада в межах Української соціялістичної радянської республіки належить радам робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

2. Українська соціялістична радянська республіка заявляє про свою цілковиту солідарність з усіма радянськими республіками і, на підставі постанов VII Всеукраїнського з'їзду рад робітничих, селя­нських та червоноармійських депутатів і договору про утворення Союзу радянських соціялістичних республік, творить з ними, на засадах цілковитої доброхітности та рівноправности, Союз радянсь­ких соціялістичних республік.

3. Українська соціялістична радянська республіка входить до складу Союзу радянських соціялістичних республік як суверенна договірна держава і зберігає за собою право вільного виходу з Союзу.

Суверенітет Української соціялістичної радянської республіки обмежений лише в межах, зазначених в Конституції Союзу радян­ських соціялістичних республік і лише в предметах, що їх віднесено до компетенції Союзу радянських соціялістичних республік; поза цими межами Українська соціялістична радянська республіка здій­снює свою державну владу самостійно.

4. Вся земля, надри, ліси і води, а також фабрики, заводи, банки, залізничий, водний та повітровий транспорт і засоби зв'язку є соціялістичною державою власністю на підставах, визначених законодавством Союзу радянських соціялістичних республік і Ук­раїнської соціялістичної радянської республіки. Зовнішня торгівля визнається державною монополією.

5. Українська соціялістична радянська республіка забезпечує політичні права для трудящих мас, без ріжниці статі, віри, раси і національності і цілком позбавляє цих прав експлуататорські кляси.

6. Громадяни Української соціялістичної радянської республі­ки є тим самим громадянами Союзу радянських соціялістичних республік.

Громадяни інших соціялістичних радянських республік мають на території Української соціялістичної радянської республіки всі права і виконують всі обов'язки, встановлені для громадян Україн­ської соціялістичної радянської республіки.

7. Українська соціялістична радянська республіка, виходячи з солідарности трудящих всіх націй, надає всіх політичних прав чужоземцям, що перебувають на території Української соціялістич­ної радянської республіки для трудових занять і належать до робітничої кляси, а також до селянства, яке не вживає найманої праці, — на підставі постанов верховних органів Союзу радянських соція­лістичних республік.

8. В Українській соціялістичній радянській республіці церкву відокремлюється від держави і школу від церкви і волю релігійних визнань і антирелігійної пропаганди признається за всіма громадя­нами.

9. Щоб забезпечити трудящим дійсну волю виявлення своїх думок, Українська соціялістична радянська республіка знищує за­лежність преси від капіталу і передає до рук робітничої кляси та селянства всі технічні і матеріяльні засоби до видання часописів, книжок та всіляких інших творів друку та забезпечує по всій країні їх вільне поширення.

10. Щоб забезпечити трудящим дійсну волю зібрань, Україн­ська соціялістична радянська республіка, визнаючи право громадян вільно влаштовувати зібрання, мітинги, підходи і т. інш., дає до розпорядження робітничої кляси та селянства всі придатні для влаштування народніх зборів помешкання.

11. Щоб забезпечити трудящим дійсну свободу спілок, Украї­нська соціялістична радянська республіка, зламавши економічну і політичну владу заможних кляс і тим усунувши всі перешкоди, що до цього часу заважали в буржуазному суспільстві робітникам та селянам користуватися свободою організації і діяння, сприяє робі­тникам і селянам в справі їх об'єднування та організації.

12. Щоб забезпечити трудящим масам дійсний доступ до знан­ня, Українська соціялістична радянська республіка ставить за своє завдання дати їм повну, всебічну та безплатну освіту.

13. В царині культурного будівництва Українська соціялістич­на радянська республіка ставить своїм завданням забезпечувати всіма засобами розвиток пролетарськими шляхами української на­ціональної культури й культури національних меншостей та рішуче боротися з націоналістичними забобонами.

14. Українська соціялістична радянська республіка визнає працю за обов'язок для всіх громадян Республіки.

15. З метою охоронити всіма засобами здобутки великої про­летарської революції, Українська соціялістична радянська респуб­ліка визнає за обов'язок всіх громадян Республіки оборону соціялі­стичної батьківщини і встановлює загальну військову повинність.

Почесне право обороняти революцію зі зброєю в руках надає­ться лише трудящим, а на нетрудові елементи покладається вико­нувати інші військові обов'язки.

16. Українська соціялістична радянська республіка надає право пристановища всім чужоземцям, що зазнали переслідувань за революційно-визвольну діяльність.

17. Керуючись інтересами трудящих. Українська соціялістична радянська республіка позбавляє окремих осіб та окремі групи прав, що вони ними користуються на шкоду інтересам соціялістичної революції.

18. Прагнучи утворити вільну й доброхітну єдність трудящих всіх національностей, що залюднюють Українську соціялістичну радянську республіку, і визнаючи цілковите право всіх націй на самовизначення аж до відокремлення Українська соціялістична радянська республіка, беручи на увагу непохитно виявлену волю трудящих молдавського народу до оформлення свого державного буття в складі Української соціялістичної радянської республіки, об'єднується з ним на засадах утворення в складі Української соціялістичної радянської республіки Автономної молдавської со­ціялістичної радянської республіки.

Автономна молдавська соціялістична радянська республіка управляється на підставі її Конституції, яку остаточно, після ухвали її Всемолдавським з'їздом рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, затверджує Всеукраїнський з'їзд рад робітни­чих, селянських та червоноармійських депутатів.

19. Українська соціялістична радянська республіка, визнаючи, що права громадян не залежать від їх расової й національної належности, проголошує за цілком несполучне з основними зако­нами Республіки будь-який утиск національних меншостей або обмеження їх рівноправности.

Для найбільшого забезпечення інтересів національних меншо­стей, що становлять в тій чи іншій місцевості компактну більшість людности, можуть утворюватися за постановами вищих органів Республіки окремі національні адміністративно-територіальні оди­ниці, з забезпеченням права національностям, що становлять наці­ональні меншості в цих місцевостях.

20. Мови всіх національностей, що живуть на території Укра­їнської соціялістичної радянської республіки, рівноправні й кожно­му громадянинові, незалежно від його національної приналежности, забезпечується цілковиту можливість в його зносинах з держав­ними органами і у зносинах державних органів з ним, у всіх прилюдних виступах, а також у всьому громадянському житті — вживати рідної мови.

21. Затвердження й зміна цієї Конституції належить виключно Всеукраїнському з'їздові рад робітничих, селянських і червоноар­мійських депутатів.

 

ПОДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ. ОРГАНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ

 

А. ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД

22. Верховним органом влади Української соціялістичної ра­дянської республіки є Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селян­ських та червоноармійських депутатів.

Всеукраїнський з'їзд рад заслуховує і затверджує звіти про діяльність робітничо- селянського уряду і дає загальний напрямок роботі Уряду Української соціялістичної радянської республіки в царині політики й народнього господарства.

До виключного відання Всеукраїнського з'їзду рад належить:

а) затвердження, зміна та доповнення Конституції Української соціялістичної радянської республіки;

б) остаточне затвердження Конституції Автономної молдавсь­кої соціялістичної радянської республіки та змін і доповнень тої Конституції;

в) зміна кордонів Української соціялістичної радянської рес­публіки;

г) встановлення кордонів Автономної молдавської соціялісти­чної радянської республіки;

г) вибори Всеукраїнського центрального виконавчого комітету;

д) вибори представників Української соціялістичної радянсь­кої республіки до Ради національностей Союзу радянських соціялістичних республік.

23. Чергові всеукраїнські з'їзди рад скликає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет один раз на два роки.

Надзвичайні з'їзди рад скликає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет так з власного почину, як і на вимогу рад і з'їздів рад місцевостей, що налічують не менш одної третини всієї людности Української соціялістичної радянської республіки, що має виборчі права.

24. Всеукраїнський з'їзд рад складається з делегатів, обраних Всемолдавським з'їздом рад і округовими з'їздами рад, з розрахун­ку: від міських і селищних рад — один делегат на кожні 10.000 виборців, а від сільських — один делегат на кожні 50.000 людности.

 

Б. ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

25. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет в періоди поміж Всеукраїнськими з'їздами рад є верховний законодавчий. розпорядчий та виконавчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

26. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет є відпо­відальний перед Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, селянсь­ких і червоноармійських депутатів.

27. Робота Всеукраїнського центрального виконавчого коміте­ту відбувається сесіями черговими та надзвичайними.

28. Чергові сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету відбуваються не менш як три рази на рік.

Надзвичайні сесії скликає Президія Всеукраїнського центра­льного виконавчого комітету з власної ініціятиви, на подання Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республі­ки або на вимогу не менш одної третини членів Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

29. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет обирає голову, секретаря й членів Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, а також утворює Раду народніх комісарів у складі голови, заступників голови, народніх комісарів і інших чле­нів Ради народніх комісарів.

30. До відання Всеукраїнського центрального виконавчого комітету належить:

а) загальне керівництво у всіх галузях державного, господарсь­кого й культурного будівництва;

б) затвердження бюджету Української соціялістичної радянсь­кої республіки;

в) встановлення пляну всього народнього господарства й ок­ремих його галузей на території Української соціялістичної радян­ської республіки, відповідно до передбачених у п. «з» арт. 1 Конс­титуції Союзу радянських соціялістичних республік основ і загаль­ного пляну всього народнього господарства Союзу радянських соціялістичних республік;

г) встановлення, відповідно до Конституції та законодавства Союзу радянських соціялістичних республік, державних і місцевих податків, зборів та неподаткових прибутків;

г) укладення в порядкові, встановленому пунктом «д» арт. 1 Конституції Союзу радянських соціялістичних республік, зовнішніх та внутрішніх позик Української соціялістичної радянської респуб­ліки;

д) розгляд та участь в укладенні, в порядкові, встановленому Конституцією та законодавством Союзу радянських соціялістичних республік, концесійних договорів, передбачених п. «з» арт. 1 Конс­титуції Союзу радянських соціялістичних республік;

е) затвердження законодавчих актів Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, ухвалених в період поміж сесі­ями;

є) затвердження проектів кодексів, а також всіх законодавчих актів, що визначають загальні норми політичного, економічного та культурного життя Української соціялістичної радянської республі­ки або вносять корінні зміни в сучасну практику державних органів Республіки;

ж) розв'язування питань про регулювання кордонів Автоном­ної молдавської соціялістичної радянської республіки, подаючи свої постанови на подальше затвердження Всеукраїнського з'їзду рад;

з) розгляд питань про часткові зміни Конституції Української соціялістичної радянської республіки, подаючи їх на затвердження Всеукраїнського з їзду рад;

й) розгляд питання про зміну Конституції Автономної молда­вської соціялістичної радянської республіки з подальшим поданням на остаточне затвердження Всеукраїнського з'їзду рад;

і) піднесення в порядкові ініціятиви перед верховними орга­нами Союзу радянських соціялістичних республік питання про зміну Конституції Союзу радянських соціялістичних республік;

ї) участь у межах, встановлених законодавством Союзу радян­ських соціялістичних республік, в організації озброєних сил, а також у керівництві справою транспорту та зв'язку;

й) розв'язування інших питань, що їх подасть Президія Всеу­країнського центрального виконавчого комітету або поставить сама Сесія, в межах її компетенції, на свій розгляд.

31. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет має пра­во припиняти, касувати та зміняти постанови Президії Всеукраїн­ського центрального виконавчого комітету, Ради народніх коміса­рів Української соціялістичної радянської республіки, а також пос­танови Всемолдавського й округових з'їздів рад, Всемолдавського центрального виконавчого комітету та округових виконавчих комі­тетів.

 

В. ПРО ПРЕЗИДІЮ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ

32. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комі­тету є в періоди поміж сесіями Всеукраїнського центрального вико­навчого комітету вищий законодавчий, виконавчий та розпорядчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

33. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комі­тету має право припиняти й касувати постанови Ради народніх комісарів і окремих народніх комісаріятів Української соціялістич­ної радянської республіки, а також Всемолдавського центрального виконавчого комітету й округових виконавчих комітетів.

34. Президія Всеукраїнського центрального виконавчою комі­тету видає декрети, постанови й розпорядження, розглядає й затве­рджує проекти декретів і постанов, що їх вносить Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

35. Всі законодавчі акти та постанови, що в них визначується загальні норми політичного, економічного та культурного життя Української соціялістичної радянської республіки, а також, що вносять корінні зміни в сучасну практику державних органів Рес­публіки, а рівно проекти кодексів законів, обов'язково належить подавати на розгляд та затвердження Сесії Всеукраїнського центра­льного виконавчого комітету.

36. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комі­тету здійснює право законодавчої ініціятиви у вищих органах Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує у відповідних випадках, згідно з арт. 53 положення про Центральний виконавчий комітет Союзу радянських соціялістичних республік, перед Сесією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялісти­чних республік постанови Президії Центрального виконавчого ко­мітету Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує, згідно з арт. 42 Конституції Союзу радянських соціялістичних республік, перед Президією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік постанови Ради Наро­дніх комісарів Союзу радянських соціялістичних республік, а та­кож, відповідно до арт. 59 Конституції Союзу радянських соціяліс­тичних республік, припинює в належних випадках на території Української соціялістичної радянської республіки чинність поста­нов народніх комісаріятів та центральних органів Союзу радянських соціялістичних республік, що чинять на правах народніх комісарі­ятів.

37. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комі­тету розв'язує всі інші питання в порядкові верховного управління.

 

Г. ПРО РАДУ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

38. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радян­ської республіки, як розпорядчий та виконавчий орган Всеукраїн­ського центрального виконавчого комітету, здійснює загальне уп­равління Української соціялістичної радянської республіки.

39. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радян­ської республіки, в межах, наданих їй Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом прав, видає законодавчі акти й постанови, обов'язкові до виконання на всій території Української соціялісти­чної радянської республіки.

40. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радян­ської республіки є відповідальна перед Всеукраїнським з'їздом рад, Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом та його Пре­зидією.

41. До складу Ради народних комісарів Української соціяліс­тичної радянської республіки входять: Голова Ради народніх комі­сарів, його заступники, народні комісари, а також уповноважені загально-союзних наркоматів, що призначаються в порядкові зако­нодавства Союзу радянських соціялістичних республік і мають пра­во дорадчого або ухвального голосу, відповідно до постанови Всеу­країнського центрального виконавчого комітету.

До складу Ради народніх комісарів можуть входити й інші особи, відповідно до постанови Всеукраїнського центрального ви­конавчого комітету.

 

Д. ПРО НАРОДНІ КОМІСАРІЯТИ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

42. Безпосереднє керівництво окремими галузями державного управління Української соціялістичної радянської республіки пок­ладається на народні комісаріяти:

1) Народній комісаріят внутрішніх справ,

2) Народній комісаріят юстиції,

3) Вищу раду народнього господарства,

4) Народній комісаріят земельних справ,

5) Народній комісаріят фінансів,

6) Народній комісаріят торгівлі,

7) Народній комісаріят праці,

8) Народній комісаріят освіти,

9) Народній комісаріят охорони здоров'я,

10) Народній комісаріят соціяльного забезпечення,

11) Народній комісаріят робітничо-селянської інспекції, та

12) Центральне статистичне управління.

43. Керівництво боротьбою з політичною та економічною контрреволюцією покладається на Державне політичне управління Української соціялістичної радянської республіки, на чолі якого стоїть Голова, що є водночас уповноважений Об'єднаного держав­ного політичного управління Союзу радянських соціялістичних республік.

44. Вища рада народнього господарства і народні комісаріяти: торгівлі, фінансів, праці, робітничо-селянської інспекції та Центра­льне статистичне управління Української соціялістичної радянської республіки підлягають Всеукраїнському центральному виконавчому комітетові і Раді народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки та рівночасно у своїй діяльності здійснюють директиви відповідних об'єднаних народніх комісаріятів Союзу ра­дянських соціялістичних республік.

Народній комісаріят торгівлі Української соціялістичної радя­нської республіки в царині зовнішньої торгівлі чинить як уповно­важений одноіменного загальносоюзного наркомату.

45. На чолі окремих народніх комісаріятів стоять члени Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республі­ки — народні комісари.

46. При народніх комісарах є колегії у складі: заступників народнього комісара і членів. Число членів колегій визначається постановою Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

47. Народні комісари в своїй роботі є відповідальні перед Радою народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки і Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом.

48. Розпорядження народніх комісаріятів Української соціялі­стичної радянської республіки, в межах їхньої компетенції, є обо­в'язкові до виконання для всіх органів влади і всієї людности, і їх може припиняти та касувати лише Рада народніх комісарів Україн­ської соціялістичної радянської республіки і Всеукраїнський цент­ральний виконавчий комітет.

 

ОРГАНИ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

 

А. ПРО З'ЇЗД РАД

49. Органами радянської влади на місцях є: а) ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів; б) з'їзди рад — районові й округові та обрані ними виконавчі комітети (виконкоми).

50. На з'їздах рад беруть участь представники всіх рад, що знаходяться на території цієї адміністративної одиниці.

51. З'їзди рад складаються:

а) районові — з депутатів, що їх обирають міські, сільські та селищні ради, а так само військові частини Червоної армії та фльоти за нормами, встановленими Всеукраїнським центральним виконав­чим комітетом, і порядком, передбаченим законом про вибори;

б) округові — з представників, що їх обирається за нормами і порядком, передбаченим законодавством про виборчі права грома­дян і про порядок провадження виборів, від міської ради округового міста і районових з'їздів.

52. З'їзди рад бувають чергові і надзвичайні. Чергові з'їзди рад скликаються один раз на рік.

Позачергові з'їзди рад скликаються:

а) за пропозицією вищих з'їздів рад або їх виконкомів;

б) відповідними на їх території виконавчими органами радян­ської влади (виконкомами), як на підставі власної ініціятиви, так і на вимогу рад, які нараховують не менше одної третини людности даного району, що має виборчі права.

 

Б. ПРО ВИКОНАВЧІ КОМІТЕТИ

53. Виконавчі комітети обираються з'їздами рад і є в період між з'їздами рад, в межах своєї компетенції, вищі органи радянсь­кої влади на відповідній території.

Виконавчі комітети відповідають перед з'їздами, що їх обира­ють, і підлягають з'їздові рад та вищому виконавчому комітетові, Всеукраїнському центральному виконавчому комітетові й Раді на­родніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

54. Для керівництва всією поточною роботою щодо управління відповідною територією і для переведення в життя постанов та розпоряджень центральної влади, виконавчі комітети обирають президії, число членів яких визначається відповідними вищими виконавчими комітетами для кожної адміністративне територіяльної одиниці.

55. В період між засіданнями виконавчих комітетів президії виконавчих комітетів мають права останніх і відповідальні перед виконавчими комітетами.

56. Для виконання покладених на них завдань виконавчі комі­тети утворюють на підставах, що їх визначає Всеукраїнський цент­ральний виконавчий комітет, відділи округових виконавчих коміте­тів і відділки районових виконавчих комітетів.

57. Відділи виконавчих комітетів, підлягаючи безпосередньо виконавчим комітетам і їхнім президіям, рівночасно повинні вико­нувати накази та завдання відповідного вищого виконавчого комі­тету і народніх комісаріятів Української соціялістичної радянської республіки.

 

В. ПРО РАДИ ДЕПУТАТІВ

58. Ради депутатів утворюються:

а) міські — у містах; б) селищні — у селищах міського типу, фабрично-заводських, рудневих, залізничних місцевостях — за по­становою районового виконавчого комітету, затвердженою округовим виконавчим комітетом; в) сільські — в селах.

Увага. У великих містах — за постановою міської ради, затве­рдженою округовим виконавчим комітетом, можна утворювати мі­ські районові ради.

59. Поділ залюднених місць Української соціялістичної радя­нської республіки на міста, селища міського типу та села, а також визначення мінімальних норм людности для утворення міських, селищних і сільських рад — встановлює Всеукраїнський централь­ний виконавчий комітет.

60. Міські, селищні й сільські ради обираються реченцем на один рік в порядкові закону про вибори й за нормами представни­цтва до рад, що їх встановлює Всеукраїнський центральний вико­навчий комітет.

61. Для провадження поточної роботи ради депутатів обирають виконавчі комітети або президії на підставах, встановлених Всеук­раїнським центральним виконавчим комітетом.

62. Члени рад повинні регулярно давати звіти своїм виборцям. Членів рад можна відкликати до скінчення реченця їх обрання, за постановою виборців.

 

Г. ПРО КОМПЕТЕНЦІЮ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

63. Органи місцевої влади мають за своє завдання: а) вживати заходів до культурного та господарського піднесення цієї території;

б) складати й затверджувати місцеві бюджети;

в) переводити в життя постанови відповідних вищих органів влади;

г) розв'язувати справи, що мають місцеве значення для цієї території;

г) об'єднувати радянську діяльність в межах своєї території та наглядати за діяльністю всіх державних та громадських організацій на цій території;

д) забезпечувати в межах цієї території революційну закон­ність і охороняти державний лад та громадську безпеку;

е) сприяти діяльності професійних і кооперативних організа­цій, організацій незаможного селянства та інших місцевих громад­ських організацій;

є) обмірковувати справи, що мають загально-державне значен­ня так з власного почину, як і на пропозиції вищих органів.

64. З'їзди рад і їх виконавчі комітети здійснюють контролю над діяльністю нижчих місцевих рад і їх виконавчих комітетів. Постанови місцевих з'їздів рад можуть скасовувати й змінювати лише вищі з'їзди рад, виконавчі комітети, Всеукраїнський центральний виконавчий комітет, а також у межах, встановлених законом, Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

65. Округові виконавчі комітети або їхні президії можуть лише у виїмкових випадках припиняти переведення в життя розпоряджень окремих народніх комісаріятів Української соціялістичної радянсь­кої республіки, відповідних їм центральних установ Української соціялістичної радянської республіки і уповноважених народніх комі­саріятів Союзу радянських соціялістичних республік при Уряді Укра­їнської соціялістичної радянської республіки, коли припинювані ро­зпорядження явно не відповідають чинному законові або постановам й розпорядженням центральних органів і установ Союзу радянських соціялістичних республік та Української соціялістичної радянської республіки, негайно подаючи про це до відома відповідного народнього комісаріяту, центральної установи або управління уповноваженого наркомату Союзу радянських соціялістичних республік при Уряді Української соціялістичної радянської республіки і Президії Всеукра­їнського центрального виконавчого комітету.

 

ПОДІЛ III. ПРО ВИБОРЧІ ПРАВА

66. Право обирати й бути обраним до рад мають, незалежно від статі, віри, раси, національности, осілости тощо, такі громадяни Української соціялістичної радянської республіки, що їм до дня виборів минуло 18 років:

а) всі особи, що добувають засоби до життя виробничою і суспільнокорисною працею, а також особи, що ведуть хатнє господа­рство, яке забезпечує першим можливість продукційно працювати;

б) червоноармійці та червонофльотці Робітничо-селянської червоної армії та фльоти;

в) громадяни, що належать до категорій, зазначених в п.п. «а» і «б» цього артикулу, що будь в якій мірі втратили працездатність.

Увага. З осіб, що не належать до громадян радянських соція­лістичних республік, мають активне й пасивне виборче право осо­би, зазначені в арт. 7 цієї Конституції.

67. Не обирають і не можуть бути обраними, хоч би вони й належали до однієї з вищенаведених категорій:

а) особи, що вживають найманої праці з метою одержання зиску;

б) особи, що живуть з нетрудового прибутку, а саме: відсотків з капіталу, прибутку з підприємств, надходжень з майна і т. інш.;

в) приватні крамарі, торговельні і комерційні посередники;

г) духівництво, служники релігійних культів всіх вірувань і сект, якщо це заняття є їхньою професією, та ченці;

г) службовці і агенти колишньої поліції, окремого корпусу жан­дармів і охоронних відділків, члени царювавшого в Росії дому, особи, що керували діяльністю поліції, жандармерії і карних органів;

д) особи, що їх визнано встановленим порядком за душевно­хворих;

е) позбавлені прав судом на реченець, визначений судовим вироком.

68. Точне встановлення категорій громадян, позбавлених ви­борчих прав, провадить Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

69. Порядок провадження виборів, а також і участь в них професійних спілок та інших робітничих та селянських організацій визначає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

 

ПОДІЛ IV. ПРО БЮДЖЕТ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

70. Всі державні прибутки й видатки Української соціялістичної радянської республіки об'єднуються в загальному державному бюджеті Української соціялістичної радянської республіки.

Увага. Державний бюджет Автономної молдавської соціялісти­чної республіки увіходить складовою частиною до бюджету Украї­нської соціялістичної радянської республіки.

71. Бюджет Української соціялістичної радянської республіки увіходить, як самостійна частина, до єдиного державного бюджету Союзу радянських соціялістичних республік, відповідно до Консти­туції Союзу радянських соціялістичних республік та законодавства Союзу радянських соціялістичних республік.

72. Розподіл видатків, а також прибутків, що їх збірають на території Української соціялістичної радянської республіки, на ви­датки та прибутки, що їх вноситься до загально-союзного бюджету і бюджету Української соціялістичної радянської республіки, вста­новлюється в порядкові законодавства Союзу радянських соціяліс­тичних республік.

73. Бюджет Української соціялістичної радянської республіки ро­зглядає й затверджує Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

74. Державний бюджет Автономної молдавської соціялістич­ної радянської республіки, після затвердження його Центральним виконавчим комітетом Автономної молдавської соціялістичної ра­дянської республіки і по розгляді та об'єднанні його Радою народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки з бюджетом Української соціялістичної радянської республіки, разом з останнім, подається на затвердження Всеукраїнського централь­ного виконавчого комітету.

75. Жодного видатку з коштів державної скарбниці не може бути зроблено, якщо не встановлено на нього кредиту в кошторисі державних прибутків та видатків або не видано особливої постанови законодавчих органів Української соціялістичної радянської респу­бліки.

76. Всі місцеві прибутки та всі місцеві видатки об'єднуються в місцевий бюджет в порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік та законодавства Української соціялісти­чної радянської республіки.

77. Місцеві бюджети розглядають і затверджують відповідні з'їзди рад або в належних випадках виконавчі комітети під загаль­ною контролем відповідних центральних органів Української соці­ялістичної радянської республіки.

78. Звіт про виконання державного бюджету Української соці­ялістичної радянської республіки затверджує Всеукраїнський цент­ральний виконавчий комітет.

79. В порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік та Української радянської соціялістичної республіки, для покриття видатків, віднесених зазначеним законодавством до місце­вих коштів, місцевим бюджетам надається прибуткові джерела.

 

ПОДІЛ V. ПРО ГЕРБ, ПРАПОР І СТОЛИЦЮ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

80. Герб Української соціялістичної радянської республіки складається з виображенням на червоному полі в проміннях сонця золотих серпа та молота, оточених вінком з колосків і з написом: «УСРР Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»

81. Державний прапор Української соціялістичної радянської республіки складається з полотнища червоного (багряного) кольо­ру, в лівому кутку якого, біля держальця зверху вміщено золоті літери «УСРР» або напис «Українська соціялістична радянська республіка».

82. Столиця Української соціялістичної радянської республіки є місто Харків.

Харків, 15 травня 1929 р.

 

Голова XI Всеукраїнського з'їзду рад Г. Петровський

Секретар XI Всеукраїнського з'їзду рад М. Василенко

 

Історія української Конституції. / Упорядники Слюсаренко А., Томенко В. – К.: Видавництво «Право», 1997. – С.192-207.

 

Trascina file per caricare