Print Friendly

Il provvedimento è disponibile nelle seguenti lingue:

Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (березень 1919 р.)

 

І. ОСНОВНІ ПОСТАНОВИ

1. Українська Соціялістична Радянська Республіка є організа­ція діктатури працюючих і експльоатуємих мас пролетаріяту і біднійшого селянства для перемоги над їх віковими гнобителями й експльоататорами капіталістами й поміщиками.

2. Завданням цієї діктатури є здійснення переходу від буржуа­зного ладу до соціялізму, шляхом проведення соціялістичних ре­форм і сістематичного подавлення всіх контрреволюційних намі­рів з боку заможніх кляс. Після здійснення цих завдань діктатура зникне, а слідом за нею, по остаточнім оформленню майбутнього комуністичного ладу, зникне й держава, уступивши місце вільним формам суспільного життя, збудованого на основах організації загальної праці на загальну користь і братерську солідарність лю­дей.

3. В цілях здійснення свого основного завдання Українська Соціялістична Радянська Республіка:

а) провадить в життя заходи, що безпосередньо направлені до знищення існуючого економичного устрою і виявляються в скасу­ванні приватної власности на землю і на всі инші засоби виробни­цтва;

б) в області будівництва державного життя закріпляє владу за робітничою клясою, усталюючи в здійсненню державної влади виключно для працюючих мас і цілком усуваючи пануючі кляси від такої участи;

в) утворює для працюючих мас можливість користуватися правами (свободою живого і друкованого слова, зборів і спілок), позбавляючи цих прав пануючі кляси і спільні з ними по своїй політичній позиції громадські групи;

г) організує озброєну оборону здобутків соціялістичної рево­люції притягненням до цієї оборони всіх трудових елементів країни.

4. Пориваючи рішучо з минулим, намагаючись знищити, ра­зом з поділом загалу на кляси, а також і національний гніт і національну ворожнечу. Українська Соціялістична Радянська Рес­публіка заявляє свій твердий намір увійти в склад єдиної Соціяліс­тичної Радянської Республіки, як тільки утворяться умовини для її збудови. Разом з тим Українська Соціялістична Радянська Респуб­ліка заявляє про свою повну солідарність з нині існуючими вже Радянськими Республіками і про свій намір вступити з ними в тісніше політичне об'єднання для спільної боротьби за перемогу світової комуністичної революції, в тісніше співробітництво в об­ласті комуністичного будівництва, можливого лише в міжнародньому масштабі.

5. Влада працюючих мас на території Української Соціялісти­чної Радянської Республіки здійснюється через Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів та инші органи влади по означенню Рад.

 

II. КОНСТРУКЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ

А. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ

6. До відому Центральної Радянської Влади на Вкраїні нале­жать:

1) Всі питання загальнодержавного значення, а зокрема:

а) затвердження, зміна і доповнення Конституції;

б) установлення і зміна державних меж Республіки;

в) зносини з чужоземними державами, зокрема і оголошення війни й усталення згоди;

г) усталення основ організації збройних сил;

д) загальне керівництво внутрішньою політикою;

е) цивільне, карне і процесове законодавство;

ж) усталення основ соціялістичного будівництва в області народнього господарства;

з) керування грошовою системою і організація фінансового господарства Республіки;

і) державна контроля над діяльністю Радянської влади, зокре­ма над правильністю, закономірністю і доцільністю грошових вит­рат.

2) Всі питання, що не мають загальнодержавного значення і які будуть взяті на розгляд органами Центральної Радянської влади.

7. Центральна Радянська влада має свої органи, а саме:

1)    Всеукраїнський з'їзд Рад Робітничих, Селянських та Черво­ноармійських депутатів;

2) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад;

3) Раду Народніх Комісарів.

8. З'їзд скликається В.Ц.В.К. не менш як два рази на рік, а по постанові В.Ц.В.К, може скликатися і частіш.

9. Лад виборів до з'їзду Рад установлюється В.Ц.В.К.Р.

10. З'їзд Рад є вищою Владою Української Соціялістичної Республіки. В протязі між двома з'їздами такою владою є В.Ц.В.К.Р. З числа питань, зазначених в ст. 6, виключному віданню з'їзду належить питання, зазначене в п. а), а також з застереженням. зазначеним в ст. 13. питання про оголошення війни та установлен­ня згоди.

11. В.Ц.В.К. і з'їзд дають загальний напрямок діяльности Робітниче-Селянського уряду і всіх органів Радянської влади в країні, зокрема виключному віданню В.Ц.В.К.Р, належать: вибори і звільнення Народніх Комісарів і Голови Ради Народніх Комісарів, розклад державних прибутків і зборів між центральною і місцевою владою, а також розв'язування питань, зазначених в ст. 19 Консти­туції. Питання, зазначені в пп. а), б), в) (п. 2), г), д), ж), а також річного бюджету розв'язуються як владою з'їзду, так і В.Ц.В.К.Р.

12. В.Ц.В.К.Р. відповідає перед Всеукраїнським З'їздом Рад і обирається останнім в кількости по призначенню з'їзду на реченець до слідуючого з'їзду. Рада Народніх Комісарів відповідає перед Всеукраїнським З'їздом Рад і перед В.Ц.В.К.Р.

Увага: На місце вибувших членів В.Ц.В.К. заступники призна­чаються постановою Ц.В.К. Всі инші питання, щодо законодавства і загального керування в країні, розв’язується також В.Ц.В.К. з поясненням, вказаним в ст. 16.

Увага: Питання про оголошення війни та заключення згоди розв’язується В.Ц.В.К.Р. на випадок негайности при неможливости скликати з'їзд в належний час.

14*. Завідування окремими галузями керування країною нак­ладається на окремі відділи В.Ц.В.К.Р., Народні Комісаріяти на чолі з Завідуючими, обраними В.Ц.В.К.Р. Кількість, межі відання відділів і їх внутрішня організація усталюється В.Ц.В.К.

15. Рада Народніх Комісарів складається з Голови і Народніх Комісарів, у число котрих входять:

а) всі Керовники окремими відділами В.Ц.В.К.Р. (ст. 14);

б) инші особи, що обіраються окремо В.Ц.В.К.Р. з його роз­суду.

Члени Ради Н. К. кожного року можуть звільнятись владою В.Ц.В.К.

16. Рада Народніх Комісарів має право брати на свій розгляд питання і справи, що стосуються до законодавства і загального керування країною, але має право вирішати своєю владою ті чи инші питання, або справи лише з загальним, або спеціальним уповноваженням В.Ц.В.К., а коли нема такого уповноваження, постанови Р.Н.К., даються на затвердження В.Ц.В.К.Р.

Увага: Питання, зазначені в ст.ст. 18 або 11, можуть бути переданими Ц.В.К. на остаточне розвязання Р.Н.К.

17. Стан Народнього Комісару належить виключно членам Р.Н.К. У.С.Р.Р. і жодними иншими представниками Радянської влади як в центрі, так і на місцях не може присвоюватися.

 

Б. ОРГАНІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ

18. Органи Радянської влади на місцях слідуючі:

а) Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депу­татів (міські та сільські), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми);

б) З'їзди Рад (губерніяльні, повітові і волосні), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми).

19. Реченець і порядок виборів місцевих органів Радянської влади, норма представництва і загальні постанови щодо внутріш­ньої організації цих органів, означених меж відання і влади між ними, як і розмеження останніх ними і органами Центральної Радянської влади, встановлюється В.Ц.В.К.Р.

20. Право вибору мають незалежно від релігії, народности, осілости, стану і т. п. слідуючі громадяне У.С.Р.Р., які до дня виборів осягли 18 років:

а) всі, що здобувають засоби до життя продукційною і загаль­нокорисною працею, а також особи, заняті домашнім господарст­вом, забезпечуючи першим можливість продукційної праці, себто ріжні робітники і служачі, заняті в промисловости, торговлі, сіль­ськім господарстві та инш., селяни й козаки рільники;

б) солдати Червоної Армії і матроси Червоної Фльоти;

в) громадяне, що не входять в категорії, переведені н. п. а) і б) за утратою працездатності, відповідно засвідченої.

Увага: І. Місцеві Ради можуть по постанові Центральної влади зменшувати усталену в цій ст. норму віку.

Увага: 2. Чужинці, які належать до робітничої кляси і трудового селянства, користуються також виборчим правом.

21. Позбавляються виборчого права і права бути обраним слідуючі особи, хоч би вони й входили в одну з вищезазначених категорій:

а) особи, що користуються найманою працею з корисною метою;

б) особи, які живуть на нетрудові прибутки, а саме прибутки з підприємства, з маєтків і т.п.;

в) приватні торговці, комерційні посередники:

г) ченці і духовні настоятелі церквей і релігійних культів;

д) служачі і агенти колишньої поліції окремого корпусу жандар­мів і охоронних відділів, а також члени панувавшого в Росії дому;

е) особи, визнані усталеним ладом божевільними, а рівно особи, що перебувають під опікою;

ж) особи, засуджені за користливі та ганебні вчинки на рече­нець, усталений законом, або судовим вироком.

 

III. ДЕКЛЯРАЦІЯ ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ ПРАЦЮЮЧОГО І ЕКСПЛЬОАТУЄМОГО НАРОДУ УКРАЇНИ

22. Для повного проведення основ діктатури пролетаріяту і біднійшого селянства У.С.Р.Р. надає працюючим масам всі права і можливости в области громадянського і політичного життя.

23. Відповідно цьому загальному становищу і з метою забезпе­чення за працюючими дійсної волі совісти, а також припинення можливости використання релігії і церкви в інтересах залишення клясового строю, церква відокремлюється від держави і за всіма громадянами визнається право пропаганди релігійних наук, котрі не переслідують жодних соціяльних і політичних завдань, а також анти­релігійних наук, котріх дух не перечить комуністичним поглядам.

24. З метою забезпечення за працюючими дійсної свободи висловлення своїх думок — У.С.Р.Р. усуває залежність преси від капіталу і віддає в руки робітничої кляси і селянської біднота всі технічні і матеріальні засоби до видання газет, брошур, книг та инших творів друку і забезпечує їх вільне розповсюдження по всій Україні.

25. В цілях забезпечення за працюючими дійсної свободи зборів — У.С.Р.Р., визнаючи право за працюючими Радянської Рес­публіки вільного влаштування зборів, союзів і т. п., віддає в розпоря­дження робітничої кляси і селянської бідноти всі відповідні для влаштування народніх зборів помешкання з світлом і отопленням.

26. З метою забезпечення за працюючими дійсної свободи спілок У.С.Р.Р., зламавши економічну і політичну владу заможніх кляс і усунувши цим всі перепони, які до цеї пори перешкоджали в буржуазній суспільности робітникам і селянам користуватись сво­бодою організацій і акцій — дає робітникам і біднішим селянам усяку допомогу матеріяльну та иншу для їх об’єднання і організації.

27. В цілях забезпечення за працюючими дійсного приступу до знання — У.С.Р.Р. ставить своїм завданням дати робітникам і селянам повну, всебічну і даремну освіту.

28. У.С.Р.Р. визнає обов’язки всіх громадян Республіки на працю і проголошує гасло: «не працюючий не їсть».

29. З метою всебічної охорони здобутків Великої Робітничо-Селянської Революції — У.С.Р.Р. визнає обов’язком всіх працюючих Республіки оборону соціялістичної батьківщини і встановлює зага­льну військову повинність.

Почесне право захищати революцію зі зброєю в руках дається лише працюючим. На нетрудові елементи накладається виконання инших військових обов'язків.

30. Виходячи з солідарности працюючих всіх націй, У.С.Р.Р. надає всі політичні права українських громадян — працюючим чужи­нцям, що живуть на території Української Республіки і належать до робітничої кляси, або до селянства, що не визискує чужої праці.

31. У.С.Р.Р. дає право притулку всім чужинцям, що терплять пересліди за релігійні проступки, а також за проступки, направлені проти інтересів уряду, забороняючого інтереси буржуазних клясів.

32. У.С.Р.Р., визнаючи рівні права за працюючими, незалежно від їх раси і національности — об’являє суперечним основним законам Республіки, уставлення, або пропущення яких-небудь при­вілеїв, на підставі, а також яке б не було пригнічення національних меншостей, або обмеження їх рівноправности.

З огляду інтересів робітничої кляси в цілому — У.С.Р.Р. поз­бавляє політичних прав окремі особи і окремі групи, які користую­ться цими правами на шкоду соціялістичної революції.

 

В. ПРО ГЕРБ І ПРАПОР У.С.Р.Р.

34*. Герб У.С.Р.Р. — має на червоному полі в проміннях сонця — малюнок золотого серпа і молота, навкруги яких — уміщено вінок і написи на Українській та Російських мовах:

1) У.С.Р.Р.

2) Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

35. Торговельний, морський і військовий прапор У.С.Р.Р. — має на червоному полі в лівому куті — напис золотими літерами — Україн­ська Соціялістична Радянська Республіка, або лише літери: У.С.Р.Р.

Місце Харків, року 1919, Березоля 10—14 дня Президія III Всеукраїнського З'їзду Рад

 

Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. - Т. 2. – С.140 - 145.

 



* В оригіналі пункт 13 випущений.

* В оригіналі пункт 33 випущений

Trascina file per caricare