Print Friendly

Il provvedimento è disponibile nelle seguenti lingue:

CONSTITUTION OF UKRAINE

 

Adopted at the Fifth Session of the Verkhovna Rada of Ukraine on 28 June 1996

 

 

PREAMBLE

CHAPTER I GENERAL PRINCIPLES

CHAPTER II THE RIGHTS, FREEDOMS, AND DUTIES OF INDIVIDUALS AND CITIZENS

CHAPTER III ELECTIONS; REFERENDUM

CHAPTER IV THE SUPREME RADA OF UKRAINE

CHAPTER V THE PRESIDENT OF UKRAINE

CHAPTER VI THE CABINET OF MINISTERS OF UKRAINE;OTHER ORGANS OF EXECUTIVE AUTHORITY

CHAPTER VII THE PROCURACY

CHAPTER VIII THE JUSTICE SYSTEM

CHAPTER IX TERRITORIAL STRUCTURE OF UKRAINE

CHAPTER X THE AUTONOMOUS REPUBLIC OF CRIMEA

CHAPTER XI LOCAL SELF-GOVERNMENT

CHAPTER XII THE CONSTITUTIONAL COURT OF UKRAINE

CHAPTER XIII AMENDING THE CONSTITUTION OF UKRAINE

CHAPTER XIV FINAL PROVISIONS

CHAPTER XV TRANSITIONAL PROVISIONS

 

 

The Verkhovna Rada of Ukraine, on behalf of the Ukrainian people — citizens of Ukraine of all nationalities, expressing the sovereign will of the people, based on the centuries-old history of Ukrainian state-building and on the right to self-determination realised by the Ukrainian nation, all the Ukrainian people, providing for the guarantee of human rights and freedoms and of the worthy conditions of human life, caring for the strengthening of civil harmony on Ukrainian soil, striving to develop and strengthen a democratic, social, law-based state, aware of our responsibility before God, our own conscience, past, present and future generations, guided by the Act of Declaration of the Independence of Ukraine of 24 August 1991, approved by the national vote of 1 December 1991, adopts this Constitution — the Fundamental Law of Ukraine.

 

 

Chapter I

 

General Principles

 

Article 1

Ukraine is a sovereign and independent, democratic, social, law-based state.

 

Article 2

The sovereignty of Ukraine extends throughout its entire territory.

Ukraine is a unitary state.

The territory of Ukraine within its present border is indivisible and inviolable.

 

Article 3

The human being, his or her life and health, honour and dignity, inviolability and security are recognised in Ukraine as the highest social value.

Human rights and freedoms and their guarantees determine the essence and orientation of the activity of the State. The State is answerable to the individual for its activity. To affirm and ensure human rights and freedoms is the main duty of the State.

 

Article 4

There is single citizenship in Ukraine. The grounds for the acquisition and termination of Ukrainian citizenship are determined by law.

 

Article 5

Ukraine is a republic.

The people are the bearers of sovereignty and the only source of power in Ukraine. The people exercise power directly and through bodies of state power and bodies of local self-government.

The right to determine and change the constitutional order in Ukraine belongs exclusively to the people and shall not be usurped by the State, its bodies or officials.

No one shall usurp state power.

 

Article 6

State power in Ukraine is exercised on the principles of its division into legislative, executive and judicial power.

Bodies of legislative, executive and judicial power exercise their authority within the limits established by this Constitution and in accordance with the laws of Ukraine.

 

Article 7

In Ukraine, local self-government is recognised and guaranteed.

 

Article 8

In Ukraine, the principle of the rule of law is recognised and effective.

The Constitution of Ukraine has the highest legal force. Laws and other normative legal acts are adopted on the basis of the Constitution of Ukraine and shall conform to it.

The norms of the Constitution of Ukraine are norms of direct effect. Appeals to the court in defence of the constitutional rights and freedoms of the individual and citizen directly on the grounds of the Constitution of Ukraine are guaranteed.

 

Article 9

International treaties that are in force, agreed to be binding by the Verkhovna Rada of Ukraine, are part of the national legislation of Ukraine.

The conclusion of international treaties that contravene the Constitution of Ukraine is possible only after introducing relevant amendments to the Constitution of Ukraine.

 

Article 10

The state language of Ukraine is the Ukrainian language.

The State ensures the comprehensive development and functioning of the Ukrainian language in all spheres of social life throughout the entire territory of Ukraine.

In Ukraine, the free development, use and protection of Russian, and other languages of national minorities of Ukraine, is guaranteed.

The State promotes the learning of languages of international communication.

The use of languages in Ukraine is guaranteed by the Constitution of Ukraine and is determined by law.

 

Article 11

The State promotes the consolidation and development of the Ukrainian nation, of its historical consciousness, traditions and culture, and also the development of the ethnic, cultural, linguistic and religious identity of all indigenous peoples and national minorities of Ukraine.

 

Article 12

Ukraine provides for the satisfaction of national and cultural, and linguistic needs of Ukrainians residing beyond the borders of the State.

 

Article 13

The land, its mineral wealth, atmosphere, water and other natural resources within the territory of Ukraine, the natural resources of its continental shelf, and the exclusive (maritime) economic zone, are objects of the right of property of the Ukrainian people. Ownership rights on behalf of the Ukrainian people are exercised by bodies of state power and bodies of local self-government within the limits determined by this Constitution.

Every citizen has the right to utilise the natural objects of the people's right of property in accordance with the law.

Property entails responsibility. Property shall not be used to the detriment of the person and society.

The State ensures the protection of the rights of all subjects of the right of property and economic management, and the social orientation of the economy. All subjects of the right of property are equal before the law.

 

Article 14

Land is the fundamental national wealth that is under special state protection.

The right of property to land is guaranteed. This right is acquired and realised by citizens, legal persons and the State, exclusively in accordance with the law.

 

Article 15

Social life in Ukraine is based on the principles of political, economic and ideological diversity.

No ideology shall be recognised by the State as mandatory.

Censorship is prohibited.

The State guarantees freedom of political activity not prohibited by the Constitution and the laws of Ukraine.

 

Article 16

To ensure ecological safety and to maintain the ecological balance on the territory of Ukraine, to overcome the consequences of the Chornobyl catastrophe — a catastrophe of global scale, and to preserve the gene pool of the Ukrainian people, is the du ty of the State.

 

Article 17

To protect the sovereignty and territorial indivisibility of Ukraine, and to ensure its economic and informational security are the most important functions of the State and a matter of concern for all the Ukrainian people.

The defence of Ukraine and the protection of its sovereignty, territorial indivisibility and inviolability, are entrusted to the Armed Forces of Ukraine.

Ensuring state security and protecting the state border of Ukraine are entrusted to the respective military formations and law enforcement bodies of the State, whose organisation and operational procedure are determined by law.

The Armed Forces of Ukraine and other military formations shall not be used by anyone to restrict the rights and freedoms of citizens or with the intent to overthrow the constitutional order, subvert the bodies of power or obstruct their activity.

The State ensures the social protection of citizens of Ukraine who serve in the Armed Forces of Ukraine and in other military formations as well as of members of their families.

The creation and operation of any armed formations not envisaged by law are prohibited on the territory of Ukraine.

The location of foreign military bases shall not be permitted on the territory of Ukraine.

 

Article 18

The foreign political activity of Ukraine is aimed at ensuring its national interests and security by maintaining peaceful and mutually beneficial co-operation with members of the international community, according to generally acknowledged principles and norms of international law.

 

Article 19

The legal order in Ukraine is based on the principles according to which no one shall be forced to do what is not envisaged by legislation.

Bodies of state power and bodies of local self-government and their officials are obliged to act only on the grounds, within the limits of authority, and in the manner envisaged by the Constitution and the laws of Ukraine.

 

Article 20

The state symbols of Ukraine are the State Flag of Ukraine, the State Coat of Arms of Ukraine and the State Anthem of Ukraine.

The State Flag of Ukraine is a banner of two equally-sized horizontal bands of blue and yellow.

The Great State Coat of Arms of Ukraine shall be established with the consideration of the Small State Coat of Arms of Ukraine and the Coat of Arms of the Zaporozhian Host, by the law adopted by no less than two-thirds of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The main element of the Great State Coat of Arms of Ukraine is the Emblem of the Royal State of Volodymyr the Great (the Small State Coat of Arms of Ukraine).

The State Anthem of Ukraine is the national anthem set to the music of M. Verbytskyi, with words that are confirmed by the law adopted by no less than two-thirds of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The description of the state symbols of Ukraine and the procedure for their use shall be established by the law adopted by no less than two-thirds of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The capital of Ukraine is the City of Kyiv.

 

 

Chapter II

 

Human and Citizens' Rights, Freedoms and Duties

 

Article 21

All people are free and equal in their dignity and rights.

Human rights and freedoms are inalienable and inviolable.

 

Article 22

Human and citizens' rights and freedoms affirmed by this Constitution are not exhaustive.

Constitutional rights and freedoms are guaranteed and shall not be abolished.

The content and scope of existing rights and freedoms shall not be diminished in the adoption of new laws or in the amendment of laws that are in force.

 

Article 23

Every person has the right to free development of his or her personality if the rights and freedoms of other persons are not violated thereby, and has duties before the society in which the free and comprehensive development of his or her personality is ensured.

 

Article 24

Citizens have equal constitutional rights and freedoms and are equal before the law.

There shall be no privileges or restrictions based on race, colour of skin, political, religious and other beliefs, sex, ethnic and social origin, property status, place of residence, linguistic or other characteristics.

Equality of the rights of women and men is ensured: by providing women with opportunities equal to those of men, in public and political, and cultural activity, in obtaining education and in professional training, in work and its remuneration; by special measures for the protection of work and health of women; by establishing pension privileges, by creating conditions that allow women to combine work and motherhood; by legal protection, material and moral support of motherhood and childhood, includin g the provision of paid leaves and other privileges to pregnant women and mothers.

 

Article 25

A citizen of Ukraine shall not be deprived of citizenship and of the right to change citizenship.

A citizen of Ukraine shall not be expelled from Ukraine or surrendered to another state.

Ukraine guarantees care and protection to its citizens who are beyond its borders.

 

Article 26

Foreigners and stateless persons who are in Ukraine on legal grounds enjoy the same rights and freedoms and also bear the same duties as citizens of Ukraine, with the exceptions established by the Constitution, laws or international treaties of Ukraine.

Foreigners and stateless persons may be granted asylum by the procedure established by law.

 

Article 27

Every person has the inalienable right to life.

No one shall be arbitrarily deprived of life. The duty of the State is to protect human life.

Everyone has the right to protect his or her life and health, the lives and health of other persons against unlawful encroachments.

 

Article 28

Everyone has the right to respect of his or her dignity.

No one shall be subjected to torture, cruel, inhuman or degrading treatment or punishment that violates his or her dignity.

No person shall be subjected to medical, scientific or other experiments without his or her free consent.

 

Article 29

Every person has the right to freedom and personal inviolability.

No one shall be arrested or held in custody other than pursuant to a substantiated court decision and only on the grounds and in accordance with the procedure established by law.

In the event of an urgent necessity to prevent or stop a crime, bodies authorised by law may hold a person in custody as a temporary preventive measure, the reasonable grounds for which shall be verified by a court within seventy-two hours. The detained person shall be released immediately, if he or she has not been provided, within seventy-two hours from the moment of detention, with a substantiated court decision in regard to the holding in custody.

Everyone arrested or detained shall be informed without delay of the reasons for his or her arrest or detention, apprised of his or her rights, and from the moment of detention shall be given the opportunity to personally defend himself or herself, or to have the legal assistance of a defender.

Everyone detained has the right to challenge his or her detention in court at any time.

Relatives of an arrested or detained person shall be informed immediately of his or her arrest or detention.

 

Article 30

Everyone is guaranteed the inviolability of his or her dwelling place.

Entry into a dwelling place or other possessions of a person, and the examination or search thereof, shall not be permitted, other than pursuant to a substantiated court decision.

In urgent cases related to the preservation of human life and property or to the direct pursuit of persons suspected of committing a crime, another procedure established by law is possible for entry into a dwelling place or other possessions of a person, and for the examination and search thereof.

 

Article 31

Everyone is guaranteed privacy of mail, telephone conversations, telegraph and other correspondence. Exceptions shall be established only by a court in cases envisaged by law, with the purpose of preventing crime or ascertaining the truth in the course of the investigation of a criminal case, if it is not possible to obtain information by other means.

 

Article 32

No one shall be subject to interference in his or her personal and family life, except in cases envisaged by the Constitution of Ukraine.

The collection, storage, use and dissemination of confidential information about a person without his or her consent shall not be permitted, except in cases determined by law, and only in the interests of national security, economic welfare and human rights.

Every citizen has the right to examine information about himself or herself, that is not a state secret or other secret protected by law, at the bodies of state power, bodies of local self-government, institutions and organisations.

Everyone is guaranteed judicial protection of the right to rectify incorrect information about himself or herself and members of his or her family, and of the right to demand that any type of information be expunged, and also the right to compensation for material and moral damages inflicted by the collection, storage, use and dissemination of such incorrect information.

 

Article 33

Everyone who is legally present on the territory of Ukraine is guaranteed freedom of movement, free choice of place of residence, and the right to freely leave the territory of Ukraine, with the exception of restrictions established by law.

A citizen of Ukraine may not be deprived of the right to return to Ukraine at any time.

 

Article 34

Everyone is guaranteed the right to freedom of thought and speech, and to the free expression of his or her views and beliefs.

Everyone has the right to freely collect, store, use and disseminate information by oral, written or other means of his or her choice.

The exercise of these rights may be restricted by law in the interests of national security, territorial indivisibility or public order, with the purpose of preventing disturbances or crimes, protecting the health of the population, the reputation or rights of other persons, preventing the publication of information received confidentially, or supporting the authority and impartiality of justice.

 

Article 35

Everyone has the right to freedom of personal philosophy and religion. This right includes the freedom to profess or not to profess any religion, to perform alone or collectively and without constraint religious rites and ceremonial rituals, and to conduct religious activity.

The exercise of this right may be restricted by law only in the interests of protecting public order, the health and morality of the population, or protecting the rights and freedoms of other persons.

The Church and religious organisations in Ukraine are separated from the State, and the school — from the Church. No religion shall be recognised by the State as mandatory.

No one shall be relieved of his or her duties before the State or refuse to perform the laws for reasons of religious beliefs. In the event that the performance of military duty is contrary to the religious beliefs of a citizen, the performance of this duty shall be replaced by alternative (non-military) service.

 

Article 36

Citizens of Ukraine have the right to freedom of association in political parties and public organisations for the exercise and protection of their rights and freedoms and for the satisfaction of their political, economic, social, cultural and other interests, with the exception of restrictions established by law in the interests of national security and public order, the protection of the health of the population or the protection of rights and freedoms of other persons.

Political parties in Ukraine promote the formation and expression of the political will of citizens, and participate in elections. Only citizens of Ukraine may be members of political parties. Restrictions on membership in political parties are established exclusively by this Constitution and the laws of Ukraine.

Citizens have the right to take part in trade unions with the purpose of protecting their labour and socio-economic rights and interests. Trade unions are public organisations that unite citizens bound by common interests that accord with the nature of their professional activity. Trade unions are formed without prior permission on the basis of the free choice of their members. All trade unions have equal rights. Restrictions on membership in trade unions are established exclusively by this Consti tution and the laws of Ukraine.

No one may be forced to join any association of citizens or be restricted in his or her rights for belonging or not belonging to political parties or public organisations.

All associations of citizens are equal before the law.

 

Article 37

The establishment and activity of political parties and public associations are prohibited if their programme goals or actions are aimed at the liquidation of the independence of Ukraine, the change of the constitutional order by violent means, the violation of the sovereignty and territorial indivisibility of the State, the undermining of its security, the unlawful seizure of state power, the propaganda of war and of violence, the incitement of inter-ethnic, racial, or religious enmity, and the encroachments on human rights and freedoms and the health of the population.

Political parties and public associations shall not have paramilitary formations.

The creation and activity of organisational structures of political parties shall not be permitted within bodies of executive and judicial power and executive bodies of local self-government, in military formations, and also in state enterprises, educational establishments and other state institutions and organisations.

The prohibition of the activity of associations of citizens is exercised only through judicial procedure.

 

Article 38

Citizens have the right to participate in the administration of state affairs, in All-Ukrainian and local referendums, to freely elect and to be elected to bodies of state power and bodies of local self-government.

Citizens enjoy the equal right of access to the civil service and to service in bodies of local self-government.

 

Article 39

Citizens have the right to assemble peacefully without arms and to hold meetings, rallies, processions and demonstrations, upon notifying in advance the bodies of executive power or bodies of local self-government.

Restrictions on the exercise of this right may be established by a court in accordance with the law and only in the interests of national security and public order, with the purpose of preventing disturbances or crimes, protecting the health of the population, or protecting the rights and freedoms of other persons.

Article 40

Everyone has the right to file individual or collective petitions, or to personally appeal to bodies of state power, bodies of local self-government, and to the officials and officers of these bodies, that are obliged to consider the petitions and to provide a substantiated reply within the term established by law.

 

Article 41

Everyone has the right to own, use and dispose of his or her property, and the results of his or her intellectual and creative activity.

The right of private property is acquired by the procedure determined by law.

In order to satisfy their needs, citizens may use the objects of the right of state and communal property in accordance with the law.

No one shall be unlawfully deprived of the right of property. The right of private property is inviolable.

The expropriation of objects of the right of private property may be applied only as an exception for reasons of social necessity, on the grounds of and by the procedure established by law, and on the condition of advance and complete compensation of their value. The expropriation of such objects with subsequent complete compensation of their value is permitted only under conditions of martial law or a state of emergency.

Confiscation of property may be applied only pursuant to a court decision, in the cases, in the extent and by the procedure established by law.

The use of property shall not cause harm to the rights, freedoms and dignity of citizens, the interests of society, aggravate the ecological situation and the natural qualities of land.

 

Article 42

Everyone has the right to entrepreneurial activity that is not prohibited by law.

The entrepreneurial activity of deputies, officials and officers of bodies of state power and of bodies of local self-government is restricted by law.

The State ensures the protection of competition in entrepreneurial activity. The abuse of a monopolistic position in the market, the unlawful restriction of competition, and unfair competition, shall not be permitted. The types and limits of monopol ies are determined by law.

The State protects the rights of consumers, exercises control over the quality and safety of products and of all types of services and work, and promotes the activity of public consumer associations.

 

Article 43

Everyone has the right to labour, including the possibility to earn one's living by labour that he or she freely chooses or to which he or she freely agrees.

The State creates conditions for citizens to fully realise their right to labour, guarantees equal opportunities in the choice of profession and of types of labour activity, implements programmes of vocational education, training and retraining of per sonnel according to the needs of society.

The use of forced labour is prohibited. Military or alternative (non-military) service, and also work or service carried out by a person in compliance with a verdict or other court decision, or in accordance with the laws on martial law or on a state of emergency, are not considered to be forced labour.

Everyone has the right to proper, safe and healthy work conditions, and to remuneration no less than the minimum wage as determined by law.

The employment of women and minors for work that is hazardous to their health, is prohibited.

Citizens are guaranteed protection from unlawful dismissal.

The right to timely payment for labour is protected by law.

 

Article 44

Those who are employed have the right to strike for the protection of their economic and social interests.

The procedure for exercising the right to strike is established by law, taking into account the necessity to ensure national security, health protection, and rights and freedoms of other persons.

No one shall be forced to participate or not to participate in a strike.

The prohibition of a strike is possible only on the basis of the law.

 

Article 45

Everyone who is employed has the right to rest.

This right is ensured by providing weekly rest days and also paid annual vacation, by establishing a shorter working day for certain professions and industries, and reduced working hours at night.

The maximum number of working hours, the minimum duration of rest and of paid annual vacation, days off and holidays as well as other conditions for exercising this right, are determined by law.

 

Article 46

Citizens have the right to social protection that includes the right to provision in cases of complete, partial or temporary disability, the loss of the principal wage-earner, unemployment due to circumstances beyond their control and also in old age, and in other cases established by law.

This right is guaranteed by general mandatory state social insurance on account of the insurance payments of citizens, enterprises, institutions and organisations, and also from budgetary and other sources of social security; by the establishment of a network of state, communal and private institutions to care for persons incapable of work.

Pensions and other types of social payments and assistance that are the principal sources of subsistence, shall ensure a standard of living not lower than the minimum living standard established by law.

 

Article 47

Everyone has the right to housing. The State creates conditions that enable every citizen to build, purchase as property, or to rent housing.

Citizens in need of social protection are provided with housing by the State and bodies of local self-government, free of charge or at a price affordable for them, in accordance with the law.

No one shall be forcibly deprived of housing other than on the basis of the law pursuant to a court decision.

 

Article 48

Everyone has the right to a standard of living sufficient for himself or herself and his or her family that includes adequate nutrition, clothing and housing.

 

Article 49

Everyone has the right to health protection, medical care and medical insurance.

Health protection is ensured through state funding of the relevant socio-economic, medical and sanitary, health improvement and prophylactic programmes.

The State creates conditions for effective medical service accessible to all citizens. State and communal health protection institutions provide medical care free of charge; the existing network of such institutions shall not be reduced. The State promotes the development of medical institutions of all forms of ownership.

The State provides for the development of physical culture and sports, and ensures sanitary-epidemic welfare.

 

Article 50

Everyone has the right to an environment that is safe for life and health, and to compensation for damages inflicted through the violation of this right.

Everyone is guaranteed the right of free access to information about the environmental situation, the quality of food and consumer goods, and also the right to disseminate such information. No one shall make such information secret.

 

Article 51

Marriage is based on the free consent of a woman and a man. Each of the spouses has equal rights and duties in the marriage and family.

Parents are obliged to support their children until they attain the age of majority. Adult children are obliged to care for their parents who are incapable of work.

The family, childhood, motherhood and fatherhood are under the protection of the State.

 

Article 52

Children are equal in their rights regardless of their origin and whether they are born in or out of wedlock.

Any violence against a child, or his or her exploitation, shall be prosecuted by law.

The maintenance and upbringing of orphans and children deprived of parental care is entrusted to the State. The State encourages and supports charitable activity in regard to children.

 

Article 53

Everyone has the right to education.

Complete general secondary education is compulsory.

The State ensures accessible and free pre-school, complete general secondary, vocational and higher education in state and communal educational establishments; the development of pre-school, complete general secondary, extra-curricular, vocational, hi gher and post-graduate education, various forms of instruction; the provision of state scholarships and privileges to pupils and students.

Citizens have the right to obtain free higher education in state and communal educational establishments on a competitive basis.

Citizens who belong to national minorities are guaranteed in accordance with the law the right to receive instruction in their native language, or to study their native language in state and communal educational establishments and through national cultural societies.

 

Article 54

Citizens are guaranteed the freedom of literary, artistic, scientific and technical creativity, protection of intellectual property, their copyrights, moral and material interests that arise with regard to various types of intellectual activity.

Every citizen has the right to the results of his or her intellectual, creative activity; no one shall use or distribute them without his or her consent, with the exceptions established by law.

The State promotes the development of science and the establishment of scientific relations of Ukraine with the world community.

Cultural heritage is protected by law.

The State ensures the preservation of historical monuments and other objects of cultural value, and takes measures to return to Ukraine the cultural treasures of the nation, that are located beyond its borders.

 

Article 55

Human and citizens' rights and freedoms are protected by the court.

Everyone is guaranteed the right to challenge in court the decisions, actions or omission of bodies of state power, bodies of local self-government, officials and officers.

Everyone has the right to appeal for the protection of his or her rights to the Authorised Human Rights Representative of the Verkhovna Rada of Ukraine.

After exhausting all domestic legal remedies, everyone has the right to appeal for the protection of his or her rights and freedoms to the relevant international judicial institutions or to the relevant bodies of international organisations of which Ukraine is a member or participant.

Everyone has the right to protect his or her rights and freedoms from violations and illegal encroachments by any means not prohibited by law.

 

Article 56

Everyone has the right to compensation, at the expense of the State or bodies of local self-government, for material and moral damages inflicted by unlawful decisions, actions or omission of bodies of state power, bodies of local self-government, their officials and officers during the exercise of their authority.

 

Article 57

Everyone is guaranteed the right to know his or her rights and duties.

Laws and other normative legal acts that determine the rights and duties of citizens shall be brought to the notice of the population by the procedure established by law.

Laws and other normative legal acts that determine the rights and duties of citizens, but that are not brought to the notice of the population by the procedure established by law, are not in force.

 

Article 58

Laws and other normative legal acts have no retroactive force, except in cases where they mitigate or annul the responsibility of a person.

No one shall bear responsibility for acts that, at the time they were committed, were not deemed by law to be an offence.

 

Article 59

Everyone has the right to legal assistance. Such assistance is provided free of charge in cases envisaged by law. Everyone is free to choose the defender of his or her rights.

In Ukraine, the advocacy acts to ensure the right to a defence against accusation and to provide legal assistance in deciding cases in courts and other state bodies.

 

Article 60

No one is obliged to execute rulings or orders that are manifestly criminal.

For the issuance or execution of a manifestly criminal ruling or order, legal liability arises.

 

Article 61

For one and the same offence, no one shall be brought twice to legal liability of the same type.

The legal liability of a person is of an individual character.

 

Article 62

A person is presumed innocent of committing a crime and shall not be subjected to criminal punishment until his or her guilt is proved through legal procedure and established by a court verdict of guilty.

No one is obliged to prove his or her innocence of committing a crime.

An accusation shall not be based on illegally obtained evidence as well as on assumptions. All doubts in regard to the proof of guilt of a person are interpreted in his or her favour.

In the event that a court verdict is revoked as unjust, the State compensates the material and moral damages inflicted by the groundless conviction.

 

Article 63

A person shall not bear responsibility for refusing to testify or to explain anything about himself or herself, members of his or her family or close relatives in the degree determined by law.

A suspect, an accused, or a defendant has the right to a defence.

A convicted person enjoys all human and citizens' rights, with the exception of restrictions determined by law and established by a court verdict.

 

Article 64

Constitutional human and citizens' rights and freedoms shall not be restricted, except in cases envisaged by the Constitution of Ukraine.

Under conditions of martial law or a state of emergency, specific restrictions on rights and freedoms may be established with the indication of the period of effectiveness of these restrictions. The rights and freedoms envisaged in Articles 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 and 63 of this Constitution shall not be restricted.

 

Article 65

Defence of the Motherland, of the independence and territorial indivisibility of Ukraine, and respect for its state symbols, are the duties of citizens of Ukraine.

Citizens perform military service in accordance with the law.

 

Article 66

Everyone is obliged not to harm nature, cultural heritage and to compensate for any damage he or she inflicted.

 

Article 67

Everyone is obliged to pay taxes and levies in accordance with the procedure and in the extent established by law.

All citizens annually file declarations with the tax inspection at their place of residence, on their property status and income for the previous year, by the procedure established by law.

 

Article 68

Everyone is obliged to strictly abide by the Constitution of Ukraine and the laws of Ukraine, and not to encroach upon the rights and freedoms, honour and dignity of other persons.

Ignorance of the law shall not exempt from legal liability.

 

 

Chapter III

 

Elections; Referendum

 

Article 69

The expression of the will of the people is exercised through elections, referendum and other forms of direct democracy.

 

Article 70

Citizens of Ukraine who have attained the age of eighteen on the day elections and referendums are held, have the right to vote at the elections and referendums.

Citizens deemed by a court to be incompetent do not have the right to vote.

 

Article 71

Elections to bodies of state power and bodies of local self-government are free and are held on the basis of universal, equal and direct suffrage, by secret ballot.

Voters are guaranteed the free expression of their will.

 

Article 72

An All-Ukrainian referendum is designated by the Verkhovna Rada of Ukraine or by the President of Ukraine, in accordance with their authority established by this Constitution.

An All-Ukrainian referendum is called on popular initiative on the request of no less than three million citizens of Ukraine who have the right to vote, on the condition that the signatures in favour of designating the referendum have been collected in no less than two-thirds of the oblasts, with no less than 100,000 signatures in each oblast.

 

Article 73

Issues of altering the territory of Ukraine are resolved exclusively by an All-Ukrainian referendum.

 

Article 74

A referendum shall not be permitted in regard to draft laws on issues of taxes, the budget and amnesty.

 

 

Chapter IV

 

Verkhovna Rada of Ukraine

 

Article 75

The sole body of legislative power in Ukraine is the Parliament — the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 76

The constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine consists of 450 National Deputies of Ukraine who are elected for a four-year term on the basis of universal, equal and direct suffrage, by secret ballot.

A citizen of Ukraine who has attained the age of twenty-one on the day of elections, has the right to vote, and has resided on the territory of Ukraine for the past five years, may be a National Deputy of Ukraine.

A citizen who has a criminal record for committing an intentional crime shall not be elected to the Verkhovna Rada of Ukraine if the record is not cancelled and erased by the procedure established by law.

The authority of National Deputies of Ukraine is determined by the Constitution and the laws of Ukraine.

 

Article 77

Regular elections to the Verkhovna Rada of Ukraine take place on the last Sunday of March of the fourth year of the term of authority of the Verkhovna Rada of Ukraine.

Special elections to the Verkhovna Rada of Ukraine are designated by the President of Ukraine and are held within sixty days from the day of the publication of the decision on the pre-term termination of authority of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The procedure for conducting elections of National Deputies of Ukraine is established by law.

 

Article 78

National Deputies of Ukraine exercise their authority on a permanent basis.

National Deputies of Ukraine shall not have another representative mandate or be in the civil service.

Requirements concerning the incompatibility of the mandate of the deputy with other types of activity are established by law.

 

Article 79

Before assuming office, National Deputies of Ukraine take the following oath before the Verkhovna Rada of Ukraine:

"I swear allegiance to Ukraine. I commit myself with all my deeds to protect the sovereignty and independence of Ukraine, to provide for the good of the Motherland and for the welfare of the Ukrainian people.

I swear to abide by the Constitution of Ukraine and the laws of Ukraine, to carry out my duties in the interests of all compatriots."

The oath is read by the eldest National Deputy of Ukraine before the opening of the first session of the newly-elected Verkhovna Rada of Ukraine, after which the deputies affirm the oath with their signatures below its text.

The refusal to take the oath results in the loss of the mandate of the deputy.

The authority of National Deputies of Ukraine commences from the moment of the taking of the oath.

 

Article 80

National Deputies of Ukraine are guaranteed parliamentary immunity.

National Deputies of Ukraine are not legally liable for the results of voting or for statements made in Parliament and in its bodies, with the exception of liability for insult or defamation.

National Deputies of Ukraine shall not be held criminally liable, detained or arrested without the consent of the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 81

The authority of National Deputies of Ukraine terminates simultaneously with the termination of authority of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The authority of a National Deputy of Ukraine terminates prior to the expiration of the term in the event of:

1) his or her resignation through a personal statement;

2) a guilty verdict against him or her entering into legal force;

3) a court declaring him or her incompetent or missing;

4) termination of his or her citizenship or his or her departure from Ukraine for permanent residence abroad;

5) his or her death.

The decision about the pre-term termination of authority of a National Deputy of Ukraine is adopted by the majority of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

In the event a requirement concerning incompatibility of the mandate of the deputy with other types of activity is not fulfilled, the authority of the National Deputy of Ukraine terminates prior to the expiration of the term on the basis of the law pursuant to a court decision.

 

Article 82

The Verkhovna Rada of Ukraine works in sessions.

The Verkhovna Rada of Ukraine is competent on the condition that no less than two-thirds of its constitutional composition has been elected.

The Verkhovna Rada of Ukraine assembles for its first session no later than on the thirtieth day after the official announcement of the election results.

The first meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine is opened by the eldest National Deputy of Ukraine.

The operational procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine is established by the Constitution of Ukraine and the law on the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 83

Regular sessions of the Verkhovna Rada of Ukraine commence on the first Tuesday of February and on the first Tuesday of September each year.

Special sessions of the Verkhovna Rada of Ukraine, with the stipulation of their agenda, are convoked by the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine, on the demand of no fewer National Deputies of Ukraine than one-third of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine, or on the demand of the President of Ukraine.

In the event of the introduction of martial law or of a state of emergency in Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine assembles within a period of two days without convocation.

In the event that the term of authority of the Verkhovna Rada of Ukraine expires while martial law or a state of emergency is in effect, its authority is extended until the day of the first meeting of the first session of the Verkhovna Rada of Ukraine, elected after the cancellation of martial law or of the state of emergency.

 

Article 84

Meetings of the Verkhovna Rada of Ukraine are conducted openly. A closed meeting is conducted on the decision of the majority of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

Decisions of the Verkhovna Rada of Ukraine are adopted exclusively at its plenary meetings by voting.

Voting at the meetings of the Verkhovna Rada of Ukraine is performed by a National Deputy of Ukraine in person.

 

Article 85

The authority of the Verkhovna Rada of Ukraine comprises:

1) introducing amendments to the Constitution of Ukraine within the limits and by the procedure envisaged by Chapter XIII of this Constitution;

2) designating an All-Ukrainian referendum on issues determined by Article 73 of this Constitution;

3) adopting laws;

4) approving the State Budget of Ukraine and introducing amendments to it; controlling the implementation of the State Budget of Ukraine and adopting decisions in regard to the report on its implementation;

5) determining the principles of domestic and foreign policy;

6) approving national programmes of economic, scientific and technical, social, national and cultural development, and the protection of the environment;

7) designating elections of the President of Ukraine within the terms envisaged by this Constitution;

8) hearing annual and special messages of the President of Ukraine on the domestic and foreign situation of Ukraine;

9) declaring war upon the submission of the President of Ukraine and concluding peace, approving the decision of the President of Ukraine on the use of the Armed Forces of Ukraine and other military formations in the event of armed aggression against Ukraine;

10) removing the President of Ukraine from office in accordance with the special procedure (impeachment) established by Article 111 of this Constitution;

11) considering and adopting the decision in regard to the approval of the Programme of Activity of the Cabinet of Ministers of Ukraine;

12) giving consent to the appointment of the Prime Minister of Ukraine by the President of Ukraine;

13) exercising control over the activity of the Cabinet of Ministers of Ukraine in accordance with this Constitution;

14) confirming decisions on granting loans and economic aid by Ukraine to foreign states and international organisations and also decisions on Ukraine receiving loans not envisaged by the State Budget of Ukraine from foreign states, banks and international financial organisations, exercising control over their use;

15) appointing or electing to office, dismissing from office, granting consent to the appointment to and the dismissal from office of persons in cases envisaged by this Constitution;

16) appointing to office and dismissing from office the Chairman and other members of the Chamber of Accounting;

17) appointing to office and dismissing from office the Authorised Human Rights Representative of the Verkhovna Rada of Ukraine; hearing his or her annual reports on the situation of the observance and protection of human rights and freedoms in Ukraine;

18) appointing to office and dismissing from office the Chairman of the National Bank of Ukraine on the submission of the President of Ukraine;

19) appointing and dismissing one-half of the composition of the Council of the National Bank of Ukraine;

20) appointing one-half of the composition of the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting;

21) appointing to office and terminating the authority of the members of the Central Electoral Commission on the submission of the President of Ukraine;

22) confirming the general structure and numerical strength, and defining the functions of the Armed Forces of Ukraine, the Security Service of Ukraine and other military formations created in accordance with the laws of Ukraine, and also the Ministry of Internal Affairs of Ukraine;

23) approving decisions on providing military assistance to other states, on sending units of the Armed Forces of Ukraine to another state, or on admitting units of armed forces of other states on to the territory of Ukraine;

24) granting consent for the appointment to office and the dismissal from office by the President of Ukraine of the Chairman of the Antimonopoly Committee of Ukraine, the Chairman of the State Property Fund of Ukraine and the Chairman of the State Com mittee on Television and Radio Broadcasting of Ukraine;

25) granting consent for the appointment to office by the President of Ukraine of the Procurator General of Ukraine; declaring no confidence in the Procurator General of Ukraine that has the result of his or her resignation from office;

26) appointing one-third of the composition of the Constitutional Court of Ukraine;

27) electing judges for permanent terms;

28) terminating prior to the expiration of the term of authority of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea, based on the opinion of the Constitutional Court of Ukraine that the Constitution of Ukraine or the laws of Ukraine have been violated by the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea; designating special elections to the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea;

29) establishing and abolishing districts, establishing and altering the boundaries of districts and cities, assigning inhabited localities to the category of cities, naming and renaming inhabited localities and districts;

30) designating regular and special elections to bodies of local self-government;

31) confirming, within two days from the moment of the address by the President of Ukraine, decrees on the introduction of martial law or of a state of emergency in Ukraine or in its particular areas, on total or partial mobilisation, and on the annou ncement of particular areas as zones of an ecological emergency situation;

32) granting consent to the binding character of international treaties of Ukraine within the term established by law, and denouncing international treaties of Ukraine;

33) exercising parliamentary control within the limits determined by this Constitution;

34) adopting decisions on forwarding an inquiry to the President of Ukraine on the demand of a National Deputy of Ukraine, a group of National Deputies or a Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine, previously supported by no less than one-third of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine;

35) appointing to office and dismissing from office the Head of Staff of the Verkhovna Rada of Ukraine; approving the budget of the Verkhovna Rada of Ukraine and the structure of its staff;

36) confirming the list of objects of the right of state property that are not subject to privatisation; determining the legal principles for the expropriation of objects of the right of private property.

The Verkhovna Rada of Ukraine exercises other powers ascribed to its competence in accordance with the Constitution of Ukraine.

 

Article 86

At a session of the Verkhovna Rada of Ukraine, a National Deputy of Ukraine has the right to present an inquiry to the bodies of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, chief officers of other bodies of state power and bodies of local self-government, and also to the chief executives of enterprises, institutions and organisations located on the territory of Ukraine, irrespective of their subordination and forms of ownership.

Chief officers of bodies of state power and bodies of local self-government, chief executives of enterprises, institutions and organisations are obliged to notify a National Deputy of Ukraine of the results of the consideration of his or her inquiry.

 

Article 87

The Verkhovna Rada of Ukraine, on the proposal of no fewer National Deputies of Ukraine than one-third of its constitutional composition, may consider the issue of responsibility of the Cabinet of Ministers of Ukraine and adopt a resolution of no conf idence in the Cabinet of Ministers of Ukraine by the majority of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The issue of responsibility of the Cabinet of Ministers of Ukraine shall not be considered by the Verkhovna Rada of Ukraine more than once during one regular session, and also within one year after the approval of the Programme of Activity of the Cabinet of Ministers of Ukraine.

 

Article 88

The Verkhovna Rada of Ukraine elects from among its members the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine, the First Deputy Chairman and the Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine, and recalls them.

The Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine:

1) presides at meetings of the Verkhovna Rada of Ukraine;

2) organises the preparation of issues for consideration at the meetings of the Verkhovna Rada of Ukraine;

3) signs acts adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine;

4) represents the Verkhovna Rada of Ukraine in relations with other bodies of state power of Ukraine and with the bodies of power of other states;

5) organises the work of the staff of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine exercises authority envisaged by this Constitution, by the procedure established by law on the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 89

The Verkhovna Rada of Ukraine confirms the list of Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine, and elects Chairmen to these Committees.

The Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine perform the work of legislative drafting, prepare and conduct the preliminary consideration of issues ascribed to the authority of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The Verkhovna Rada of Ukraine, within the limits of its authority, may establish temporary special commissions for the preparation and the preliminary consideration of issues.

To investigate issues of public interest, the Verkhovna Rada of Ukraine establishes temporary investigatory commissions, if no less than one-third of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine has voted in favour thereof.

The conclusions and proposals of temporary investigatory commissions are not decisive for investigation and court.

The organisation and operational procedure of Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine, and also its temporary special and temporary investigatory commissions, are established by law.

 

Article 90

The authority of the Verkhovna Rada of Ukraine is terminated on the day of the opening of the first meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine of a new convocation.

The President of Ukraine may terminate the authority of the Verkhovna Rada of Ukraine prior to the expiration of term, if within thirty days of a single regular session the plenary meetings fail to commence.

The authority of the Verkhovna Rada of Ukraine, that is elected at special elections conducted after the pre-term termination by the President of Ukraine of authority of the Verkhovna Rada of Ukraine of the previous convocation, shall not be terminate d within one year from the day of its election.

The authority of the Verkhovna Rada of Ukraine shall not be terminated prior to the expiration of term within the last six months of the term of authority of the President of Ukraine.

 

Article 91

The Verkhovna Rada of Ukraine adopts laws, resolutions and other acts by the majority of its constitutional composition, except in cases envisaged by this Constitution.

 

Article 92

The following are determined exclusively by the laws of Ukraine:

1) human and citizens' rights and freedoms, the guarantees of these rights and freedoms; the main duties of the citizen;

2) citizenship, the legal personality of citizens, the status of foreigners and stateless persons;

3) the rights of indigenous peoples and national minorities;

4) the procedure for the use of languages;

5) the principles of the use of natural resources, the exclusive (maritime) economic zone and the continental shelf, the exploration of outer space, the organisation and operation of power supply systems, transportation and communications;

6) the fundamentals of social protection, the forms and types of pension provision; the principles of the regulation of labour and employment, marriage, family, the protection of childhood, motherhood and fatherhood; upbringing, education, culture and health care; ecological safety;

7) the legal regime of property;

8) the legal principles and guarantees of entrepreneurship; the rules of competition and the norms of antimonopoly regulation;

9) the principles of foreign relations, foreign economic activity and customs;

10) the principles of the regulation of demographic and migration processes;

11) the principles of the establishment and activity of political parties, other associations of citizens, and the mass media;

12) the organisation and activity of bodies of executive power, the fundamentals of civil service, the organisation of state statistics and informatics;

13) the territorial structure of Ukraine;

14) the judicial system, judicial proceedings, the status of judges, the principles of judicial expertise, the organisation and operation of the procuracy, the bodies of inquiry and investigation, the notary, the bodies and institutions for the execution of punishments; the fundamentals of the organisation and activity of the advocacy;

15) the principles of local self-government;

16) the status of the capital of Ukraine; the special status of other cities;

17) the fundamentals of national security, the organisation of the Armed Forces of Ukraine and ensuring public order;

18) the legal regime of the state border;

19) the legal regime of martial law and a state of emergency, zones of an ecological emergency situation;

20) the organisation and procedure for conducting elections and referendums;

21) the organisation and operational procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine, the status of National Deputies of Ukraine;

22) the principles of civil legal liability; acts that are crimes, administrative or disciplinary offences, and liability for them.

The following are established exclusively by the laws of Ukraine:

1) the State Budget of Ukraine and the budgetary system of Ukraine; the system of taxation, taxes and levies; the principles of the formation and operation of financial, monetary, credit and investment markets; the status of the national currency and also the status of foreign currencies on the territory of Ukraine; the procedure for the formation and payment of state domestic and foreign debt; the procedure for the issuance and circulation of state securities, their types and forms;

2) the procedure for deploying units of the Armed Forces of Ukraine to other states; the procedure for admitting and the terms for stationing units of armed forces of other states on the territory of Ukraine;

3) units of weight, measure and time; the procedure for establishing state standards;

4) the procedure for the use and protection of state symbols;

5) state awards;

6) military ranks, diplomatic and other special ranks;

7) state holidays;

8) the procedure for the establishment and functioning of free and other special zones that have an economic and migration regime different from the general regime.

Amnesty is declared by the law of Ukraine.

 

Article 93

The right of legislative initiative in the Verkhovna Rada of Ukraine belongs to the President of Ukraine, the National Deputies of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine and the National Bank of Ukraine.

Draft laws defined by the President of Ukraine as not postponable, are considered out of turn by the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 94

The Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine signs a law and forwards it without delay to the President of Ukraine.

Within fifteen days of the receipt of a law, the President of Ukraine signs it, accepting it for execution, and officially promulgates it, or returns it to the Verkhovna Rada of Ukraine with substantiated and formulated proposals for repeat considerat ion.

In the event that the President of Ukraine has not returned a law for repeat consideration within the established term, the law is deemed to be approved by the President of Ukraine and shall be signed and officially promulgated.

If a law, during its repeat consideration, is again adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine by no less than two-thirds of its constitutional composition, the President of Ukraine is obliged to sign and to officially promulgate it within ten days.

A law enters into force in ten days from the day of its official promulgation, unless otherwise envisaged by the law itself, but not prior to the day of its publication.

 

Article 95

The budgetary system of Ukraine is built on the principles of just and impartial distribution of social wealth among citizens and territorial communities.

Any state expenditures for the needs of the entire society, the extent and purposes of these expenditures, are determined exclusively by the law on the State Budget of Ukraine.

The State aspires to a balanced budget of Ukraine.

Regular reports on revenues and expenditures of the State Budget of Ukraine shall be made public.

 

Article 96

The State Budget of Ukraine is annually approved by the Verkhovna Rada of Ukraine for the period from 1 January to 31 December, and under special circumstances for a different period.

The Cabinet of Ministers of Ukraine submits the draft law on the State Budget of Ukraine for the following year to the Verkhovna Rada of Ukraine no later than on 15 September of each year. The report on the course of the implementation of the State Budget of Ukraine in the current year is submitted together with the draft law.

 

Article 97

The Cabinet of Ministers of Ukraine submits the report on the implementation of the State Budget of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine in accordance with the law.

The submitted report shall be made public.

 

Article 98

The Chamber of Accounting exercises control over the use of finances of the State Budget of Ukraine on behalf of the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 99

The monetary unit of Ukraine is the hryvnia.

To ensure the stability of the monetary unit is the major function of the central bank of the State — the National Bank of Ukraine.

 

Article 100

The Council of the National Bank of Ukraine elaborates the basic principles of monetary and credit policy and exercises control over its execution.

The legal status of the Council of the National Bank of Ukraine is determined by law.

 

Article 101

The Authorised Human Rights Representative of the Verkhovna Rada of Ukraine exercises parliamentary control over the observance of constitutional human and citizens' rights and freedoms.

 

 

Chapter V

 

President of Ukraine

 

Article 102

The President of Ukraine is the Head of State and acts in its name.

The President of Ukraine is the guarantor of state sovereignty and territorial indivisibility of Ukraine, the observance of the Constitution of Ukraine and human and citizens' rights and freedoms.

 

Article 103

The President of Ukraine is elected by the citizens of Ukraine for a five-year term, on the basis of universal, equal and direct suffrage, by secret ballot.

A citizen of Ukraine who has attained the age of thirty-five, has the right to vote, has resided in Ukraine for the past ten years prior to the day of elections, and has command of the state language, may be elected as the President of Ukraine.

One and the same person shall not be the President of Ukraine for more than two consecutive terms.

The President of Ukraine shall not have another representative mandate, hold office in bodies of state power or in associations of citizens, and also perform any other paid or entrepreneurial activity, or be a member of an administrative body or board of supervisors of an enterprise that is aimed at making profit.

Regular elections of the President of Ukraine are held on the last Sunday of October of the fifth year of the term of authority of the President of Ukraine. In the event of pre-term termination of authority of the President of Ukraine, elections of the President of Ukraine are held within ninety days from the day of termination of the authority.

The procedure for conducting elections of the President of Ukraine is established by law.

 

Article 104

The newly-elected President of Ukraine assumes office no later than in thirty days after the official announcement of the election results, from the moment of taking the oath to the people at a ceremonial meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The Chairman of the Constitutional Court of Ukraine administers the oath to the President of Ukraine.

The President of Ukraine takes the following oath:

"I, (name and surname), elected by the will of the people as the President of Ukraine, assuming this high office, do solemnly swear allegiance to Ukraine. I pledge with all my undertakings to protect the sovereignty and independence of Ukraine, to provide for the good of the Motherland and the welfare of the Ukrainian people, to protect the rights and freedoms of citizens, to abide by the Constitution of Ukraine and the laws of Ukraine, to exercise my duties in the interests of all compatriots, and t o enhance the prestige of Ukraine in the world."

The President of Ukraine, elected by special elections, takes the oath within five days after the official announcement of the election results.

 

Article 105

The President of Ukraine enjoys the right of immunity during the term of authority.

Persons guilty of offending the honour and dignity of the President of Ukraine are brought to responsibility on the basis of the law.

The title of President of Ukraine is protected by law and is reserved for the President for life, unless the President of Ukraine has been removed from office by the procedure of impeachment.

 

Article 106

The President of Ukraine:

1) ensures state independence, national security and the legal succession of the state;

2) addresses the people with messages and the Verkhovna Rada of Ukraine with annual and special messages on the domestic and foreign situation of Ukraine;

3) represents the state in international relations, administers the foreign political activity of the State, conducts negotiations and concludes international treaties of Ukraine;

4) adopts decisions on the recognition of foreign states;

5) appoints and dismisses heads of diplomatic missions of Ukraine to other states and to international organisations; accepts credentials and letters of recall of diplomatic representatives of foreign states;

6) designates an All-Ukrainian referendum regarding amendments to the Constitution of Ukraine in accordance with Article 156 of this Constitution, proclaims an All-Ukrainian referendum on popular initiative;

7) designates special elections to the Verkhovna Rada of Ukraine within the terms established by this Constitution;

8) terminates the authority of the Verkhovna Rada of Ukraine, if the plenary meetings fail to commence within thirty days of one regular session;

9) appoints the Prime Minister of Ukraine with the consent of the Verkhovna Rada of Ukraine; terminates the authority of the Prime Minister of Ukraine and adopts a decision on his or her resignation;

10) appoints, on the submission of the Prime Minister of Ukraine, members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, chief officers of other central bodies of executive power, and also the heads of local state administrations, and terminates their author ity in these positions;

11) appoints the Procurator General of Ukraine to office with the consent of the Verkhovna Rada of Ukraine, and dismisses him or her from office;

12) appoints one-half of the composition of the Council of the National Bank of Ukraine;

13) appoints one-half of the composition of the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting;

14) appoints to office and dismisses from office, with the consent of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Chairman of the Antimonopoly Committee of Ukraine, the Chairman of the State Property Fund of Ukraine and the Chairman of the State Committee on Television and Radio Broadcasting of Ukraine;

15) establishes, reorganises and liquidates, on the submission of the Prime Minister of Ukraine, ministries and other central bodies of executive power, acting within the limits of funding envisaged for the maintenance of bodies of executive power;

16) revokes acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine and acts of the Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea;

17) is the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine; appoints to office and dismisses from office the high command of the Armed Forces of Ukraine and other military formations; administers in the spheres of national security and defence of th e State;

18) heads the Council of National Security and Defence of Ukraine;

19) forwards the submission to the Verkhovna Rada of Ukraine on the declaration of a state of war, and adopts the decision on the use of the Armed Forces in the event of armed aggression against Ukraine;

20) adopts a decision in accordance with the law on the general or partial mobilisation and the introduction of martial law in Ukraine or in its particular areas, in the event of a threat of aggression, danger to the state independence of Ukraine;

21) adopts a decision, in the event of necessity, on the introduction of a state of emergency in Ukraine or in its particular areas, and also in the event of necessity, declares certain areas of Ukraine as zones of an ecological emergency situation — with subsequent confirmation of these decisions by the Verkhovna Rada of Ukraine;

22) appoints one-third of the composition to the Constitutional Court of Ukraine;

23) establishes courts by the procedure determined by law;

24) confers high military ranks, high diplomatic and other high special ranks and class orders;

25) confers state awards; establishes presidential distinctions and confers them;

26) adopts decisions on the acceptance for citizenship of Ukraine and the termination of citizenship of Ukraine, and on the granting of asylum in Ukraine;

27) grants pardons;

28) creates, within the limits of the funds envisaged in the State Budget of Ukraine, consultative, advisory and other subsidiary bodies and services for the exercise of his or her authority;

29) signs laws adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine;

30) has the right to veto laws adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine with their subsequent return for repeat consideration by the Verkhovna Rada of Ukraine;

31) exercises other powers determined by the Constitution of Ukraine.

The President of Ukraine shall not transfer his or her powers to other persons or bodies.

The President of Ukraine, on the basis and for the execution of the Constitution and the laws of Ukraine, issues decrees and directives that are mandatory for execution on the territory of Ukraine.

Acts of the President of Ukraine, issued within the limits of authority as envisaged in subparagraphs 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23 and 24 of this Article, are co-signed by the Prime Minister of Ukraine and the Minister responsible for th e act and its execution.

 

Article 107

The Council of National Security and Defence of Ukraine is the co-ordinating body to the President of Ukraine on issues of national security and defence.

The Council of National Security and Defence of Ukraine co-ordinates and controls the activity of bodies of executive power in the sphere of national security and defence.

The President of Ukraine is the Chairman of the Council of National Security and Defence of Ukraine.

The President of Ukraine forms the personal composition of the Council of National Security and Defence of Ukraine.

The Prime Minister of Ukraine, the Minister of Defence of Ukraine, the Head of the Security Service of Ukraine, the Minister of Internal Affairs of Ukraine and the Minister of Foreign Affairs of Ukraine, are ex officio members of the Council of Nation al Security and Defence of Ukraine.

The Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine may take part in the meetings of the Council of National Security and Defence of Ukraine.

Decisions of the Council of National Security and Defence of Ukraine are put into effect by decrees of the President of Ukraine.

The competence and functions of the Council of National Security and Defence of Ukraine are determined by law.

 

Article 108

The President of Ukraine exercises his or her powers until the assumption of office by the newly-elected President of Ukraine.

The powers of the President of Ukraine terminate prior to the expiration of term in cases of:

1) resignation;

2) inability to exercise his or her powers for reasons of health;

3) removal from office by the procedure of impeachment;

4) death.

 

Article 109

The resignation of the President of Ukraine enters into force from the moment he or she personally announces the statement of resignation at a meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 110

The inability of the President of Ukraine to exercise his or her powers for reasons of health shall be determined at a meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine and confirmed by a decision adopted by the majority of its constitutional composition on th e basis of a petition of the Supreme Court of Ukraine – on the appeal of the Verkhovna Rada of Ukraine, and a medical opinion.

 

Article 111

The President of Ukraine may be removed from office by the Verkhovna Rada of Ukraine by the procedure of impeachment, in the event that he or she commits state treason or other crime.

The issue of the removal of the President of Ukraine from office by the procedure of impeachment is initiated by the majority of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

To conduct the investigation, the Verkhovna Rada of Ukraine establishes a special temporary investigatory commission whose composition includes a special procurator and special investigators.

The conclusions and proposals of the temporary investigatory commission are considered at a meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine.

For cause, the Verkhovna Rada of Ukraine, by no less than two-thirds of its constitutional composition, adopts a decision on the accusation of the President of Ukraine.

The decision on the removal of the President of Ukraine from office by the procedure of impeachment is adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine by no less than three-quarters of its constitutional composition, after the review of the case by the Const itutional Court of Ukraine and the receipt of its opinion on the observance of the constitutional procedure of investigation and consideration of the case of impeachment, and the receipt of the opinion of the Supreme Court of Ukraine to the effect that th e acts, of which the President of Ukraine is accused, contain elements of state treason or other crime.

 

Article 112

In the event of the pre-term termination of authority of the President of Ukraine in accordance with Articles 108, 109, 110 and 111 of this Constitution, the execution of duties of the President of Ukraine, for the period pending the elections and the assumption of office of the new President of Ukraine, is vested in the Prime Minister of Ukraine. The Prime Minister of Ukraine, for the period of executing the duties of the President of Ukraine, shall not exercise the powers envisaged by subparagraphs 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25 and 27 of Article 106 of the Constitution of Ukraine.

 

Chapter VI

 

Cabinet of Ministers of Ukraine. Other Bodies of Executive Power

 

Article 113

The Cabinet of Ministers of Ukraine is the highest body in the system of bodies of executive power.

The Cabinet of Ministers of Ukraine is responsible to the President of Ukraine and is under the control of and accountable to the Verkhovna Rada of Ukraine within the limits envisaged in Articles 85 and 87 of the Constitution of Ukraine.

The Cabinet of Ministers of Ukraine is guided in its activity by the Constitution and the laws of Ukraine and by the acts of the President of Ukraine.

 

Article 114

The Cabinet of Ministers of Ukraine is composed of the Prime Minister of Ukraine, the First Vice Prime Minister, three Vice Prime Ministers and the Ministers.

The Prime Minister of Ukraine is appointed by the President of Ukraine with the consent of more than one-half of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The personal composition of the Cabinet of Ministers of Ukraine is appointed by the President of Ukraine on the submission of the Prime Minister of Ukraine.

The Prime Minister of Ukraine manages the work of the Cabinet of Ministers of Ukraine and directs it for the implementation of the Programme of Activity of the Cabinet of Ministers of Ukraine adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine.

The Prime Minister of Ukraine forwards a submission to the President of Ukraine on the establishment, reorganisation and liquidation of ministries and other central bodies of executive power, within the funds envisaged by the State Budget of Ukraine for the maintenance of these bodies.

 

Article 115

The Cabinet of Ministers of Ukraine tenders its resignation to the newly-elected President of Ukraine.

The Prime Minister of Ukraine, other members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, have the right to announce their resignation to the President of Ukraine.

The resignation of the Prime Minister of Ukraine results in the resignation of the entire Cabinet of Ministers of Ukraine.

The adoption of a resolution of no confidence in the Cabinet of Ministers of Ukraine by the Verkhovna Rada of Ukraine results in the resignation of the Cabinet of Ministers of Ukraine.

The Cabinet of Ministers, whose resignation is accepted by the President of Ukraine, continues to exercise its powers by commission of the President, until a newly-formed Cabinet of Ministers of Ukraine commences its operation, but no longer than for sixty days.

The Prime Minister of Ukraine is obliged to submit a statement of resignation of the Cabinet of Ministers of Ukraine to the President of Ukraine following a decision by the President of Ukraine or in connection with the adoption of the resolution of no confidence by the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 116

The Cabinet of Ministers of Ukraine:

1) ensures the state sovereignty and economic independence of Ukraine, the implementation of domestic and foreign policy of the State, the execution of the Constitution and the laws of Ukraine, and the acts of the President of Ukraine;

2) takes measures to ensure human and citizens' rights and freedoms;

3) ensures the implementation of financial, pricing, investment and taxation policy; the policy in the spheres of labour and employment of the population, social security, education, science and culture, environmental protection, ecological safety and the utilisation of nature;

4) elaborates and implements national programmes of economic, scientific and technical, and social and cultural development of Ukraine;

5) ensures equal conditions of development of all forms of ownership; administers the management of objects of state property in accordance with the law;

6) elaborates the draft law on the State Budget of Ukraine and ensures the implementation of the State Budget of Ukraine approved by the Verkhovna Rada of Ukraine, and submits a report on its implementation to the Verkhovna Rada of Ukraine;

7) takes measures to ensure the defence capability and national security of Ukraine, public order and to combat crime;

8) organises and ensures the implementation of the foreign economic activity of Ukraine, and the operation of customs;

9) directs and co-ordinates the operation of ministries and other bodies of executive power;

10) performs other functions determined by the Constitution and the laws of Ukraine, and the acts of the President of Ukraine.

 

Article 117

The Cabinet of Ministers of Ukraine, within the limits of its competence, issues resolutions and orders that are mandatory for execution.

Acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine are signed by the Prime Minister of Ukraine.

Normative legal acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine, ministries and other central bodies of executive power, are subject to registration through the procedure established by law.

 

Article 118

The executive power in oblasts, districts, and in the Cities of Kyiv and Sevastopol is exercised by local state administrations.

Particular aspects of the exercise of executive power in the Cities of Kyiv and Sevastopol are determined by special laws of Ukraine.

The composition of local state administrations is formed by heads of local state administrations.

Heads of local state administrations are appointed to office and dismissed from office by the President of Ukraine upon the submission of the Cabinet of Ministers of Ukraine.

In the exercise of their duties, the heads of local state administrations are responsible to the President of Ukraine and to the Cabinet of Ministers of Ukraine, and are accountable to and under the control of bodies of executive power of a higher lev el.

Local state administrations are accountable to and under the control of councils in the part of the authority delegated to them by the respective district or oblast councils.

Local state administrations are accountable to and under the control of the bodies of executive power of a higher level.

Decisions of the heads of local state administrations that contravene the Constitution and the laws of Ukraine, other acts of legislation of Ukraine, may be revoked by the President of Ukraine or by the head of the local state administration of a higher level, in accordance with the law.

An oblast or district council may express no confidence in the head of the respective local state administration, on which grounds the President of Ukraine adopts a decision and provides a substantiated reply.

If two-thirds of the deputies of the composition of the respective council express no confidence in the head of a district or oblast state administration, the President of Ukraine adopts a decision on the resignation of the head of the local state adm inistration.

 

Article 119

Local state administrations on their respective territory ensure:

1) the execution of the Constitution and the laws of Ukraine, acts of the President of Ukraine, acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine and other bodies of executive power;

2) legality and legal order; the observance of laws and freedoms of citizens;

3) the implementation of national and regional programmes for socio-economic and cultural development, programmes for environmental protection, and also — in places of compact residence of indigenous peoples and national minorities — programmes for their national and cultural development;

4) the preparation and implementation of respective oblast and district budgets;

5) the report on the implementation of respective budgets and programmes;

6) interaction with bodies of local self-government;

7) the realisation of other powers vested by the state and also delegated by the respective councils.

 

Article 120

Members of the Cabinet of Ministers of Ukraine and chief officers of central and local bodies of executive power do not have the right to combine their official activity with other work, except teaching, scholarly and creative activity outside of working hours, or to be members of an administrative body or board of supervisors of an enterprise that is aimed at making profit.

The organisation, authority and operational procedure of the Cabinet of Ministers of Ukraine, and other central and local bodies of executive power, are determined by the Constitution and the laws of Ukraine.

 

 

Chapter VII

 

Procuracy

 

Article 121

The Procuracy of Ukraine constitutes a unified system that is entrusted with:

1) prosecution in court on behalf of the State;

2) representation of the interests of a citizen or of the State in court in cases determined by law;

3) supervision of the observance of laws by bodies that conduct detective and search activity, inquiry and pre-trial investigation;

4) supervision of the observance of laws in the execution of judicial decisions in criminal cases, and also in the application of other measures of coercion related to the restraint of personal liberty of citizens.

 

Article 122

The Procuracy of Ukraine is headed by the Procurator General of Ukraine, who is appointed to office with the consent of the Verkhovna Rada of Ukraine, and dismissed from office by the President of Ukraine. The Verkhovna Rada of Ukraine may express no confidence in the Procurator General of Ukraine that results in his or her resignation from office.

The term of authority of the Procurator General of Ukraine is five years.

 

Article 123

The organisation and operational procedure for the bodies of the Procuracy of Ukraine are determined by law.

 

 

Chapter VIII

 

Justice

 

Article 124

Justice in Ukraine is administered exclusively by the courts. The delegation of the functions of the courts, and also the appropriation of these functions by other bodies or officials, shall not be permitted.

The jurisdiction of the courts extends to all legal relations that arise in the State.

Judicial proceedings are performed by the Constitutional Court of Ukraine and courts of general jurisdiction.

The people directly participate in the administration of justice through people's assessors and jurors.

Judicial decisions are adopted by the courts in the name of Ukraine and are mandatory for execution throughout the entire territory of Ukraine.

 

Article 125

In Ukraine, the system of courts of general jurisdiction is formed in accordance with the territorial principle and the principle of specialisation.

The Supreme Court of Ukraine is highest judicial body in the system of courts of general jurisdiction.

The respective high courts are the highest judicial bodies of specialised courts.

Courts of appeal and local courts operate in accordance with the law.

The creation of extraordinary and special courts shall not be permitted.

 

Article 126

The independence and immunity of judges are guaranteed by the Constitution and the laws of Ukraine.

Influencing judges in any manner is prohibited.

A judge shall not be detained or arrested without the consent of the Verkhovna Rada of Ukraine, until a verdict of guilty is rendered by a court.

Judges hold office for permanent terms, except judges of the Constitutional Court of Ukraine, and judges appointed to the office of judge for the first time.

A judge is dismissed from office by the body that elected or appointed him or her in the event of:

1) the expiration of the term for which he or she was elected or appointed;

2) the judge's attainment of the age of sixty-five;

3) the impossibility to exercise his or her authority for reasons of health;

4) the violation by the judge of requirements concerning incompatibility;

5) the breach of oath by the judge;

6) the entry into legal force of a verdict of guilty against him or her;

7) the termination of his or her citizenship;

8) the declaration that he or she is missing, or the pronouncement that he or she is dead;

9) the submission by the judge of a statement of resignation or of voluntary dismissal from office.

The authority of the judge terminates in the event of his or her death.

The State ensures the personal security of judges and their families.

 

Article 127

Justice is administered by professional judges and, in cases determined by law, people's assessors and jurors.

Professional judges shall not belong to political parties and trade unions, take part in any political activity, hold a representative mandate, occupy any other paid positions, perform other remunerated work except scholarly, teaching and creative act ivity.

A citizen of Ukraine, not younger than the age of twenty-five, who has a higher legal education and has work experience in the sphere of law for no less than three years, has resided in Ukraine for no less than ten years and has command of the state language, may be recommended for the office of judge by the Qualification Commission of Judges.

Persons with professional training in issues of jurisdiction of specialised courts may be judges of these courts. These judges administer justice only as members of a collegium of judges.

Additional requirements for certain categories of judges in terms of experience, age and their professional level are established by law.

Protection of the professional interests of judges is exercised by the procedure established by law.

 

Article 128

The first appointment of a professional judge to office for a five-year term is made by the President of Ukraine. All other judges, except the judges of the Constitutional Court of Ukraine, are elected by the Verkhovna Rada of Ukraine for permanent terms by the procedure established by law.

The Chairman of the Supreme Court of Ukraine is elected to office and dismissed from office by the Plenary Assembly of the Supreme Court of Ukraine by secret ballot, by the procedure established by law.

 

Article 129

In the administration of justice, judges are independent and subject only to the law.

Judicial proceedings are conducted by a single judge, by a panel of judges, or by a court of the jury.

The main principles of judicial proceedings are:

1) legality;

2) equality before the law and the court of all participants in a trial;

3) ensuring that the guilt is proved;

4) adversarial procedure and freedom of the parties to present their evidence to the court and to prove the weight of evidence before the court;

5) prosecution by the procurator in court on behalf of the State;

6) ensuring the right of an accused person to a defence;

7) openness of a trial and its complete recording by technical means;

8) ensuring complaint of a court decision by appeal and cassation, except in cases established by law;

9) the mandatory nature of court decisions.

The law may also determine other principles of judicial proceedings in courts of specific judicial jurisdiction.

Persons guilty of contempt of court or of showing disrespect toward the judge are brought to legal liability.

 

Article 130

The State ensures funding and proper conditions for the operation of courts and the activity of judges. Expenditures for the maintenance of courts are allocated separately in the State Budget of Ukraine.

Judges' self-management operates to resolve issues of the internal affairs of courts.

 

Article 131

The High Council of Justice operates in Ukraine, whose competence comprises:

1) forwarding submissions on the appointment of judges to office or on their dismissal from office;

2) adopting decisions in regard to the violation by judges and procurators of the requirements concerning incompatibility;

3) exercising disciplinary procedure in regard to judges of the Supreme Court of Ukraine and judges of high specialised courts, and the consideration of complaints regarding decisions on bringing to disciplinary liability judges of courts of appeal an d local courts, and also procurators.

The High Council of Justice consists of twenty members. The Verkhovna Rada of Ukraine, the President of Ukraine, the Congress of Judges of Ukraine, the Congress of Advocates of Ukraine, and the Congress of Representatives of Higher Legal Educational Establishments and Scientific Institutions, each appoint three members to the High Council of Justice, and the All-Ukrainian Conference of Employees of the Procuracy — two members of the High Council of Justice.

The Chairman of the Supreme Court of Ukraine, the Minister of Justice of Ukraine and the Procurator General of Ukraine are ex officio members of the High Council of Justice.

 

 

Chapter IX

 

Territorial Structure of Ukraine

 

Article 132

The territorial structure of Ukraine is based on the principles of unity and indivisibility of the state territory, the combination of centralisation and decentralisation in the exercise of state power, and the balanced socio-economic development of regions that takes into account their historical, economic, ecological, geographical and demographic characteristics, and ethnic and cultural traditions.

 

Article 133

The system of the administrative and territorial structure of Ukraine is composed of the Autonomous Republic of Crimea, oblasts, districts, cities, city districts, settlements and villages.

Ukraine is composed of the Autonomous Republic of Crimea, Vinnytsia Oblast, Volyn Oblast, Dnipropetrovsk Oblast, Donetsk Oblast, Zhytomyr Oblast, Zakarpattia Oblast, Zaporizhia Oblast, Ivano-Frankivsk Oblast, Kyiv Oblast, Kirovohrad Oblast, Luhansk Oblast, Lviv Oblast, Mykolaiv Oblast, Odesa Oblast, Poltava Oblast, Rivne Oblast, Sumy Oblast, Ternopil Oblast, Kharkiv Oblast, Kherson Oblast, Khmelnytskyi Oblast, Cherkasy Oblast, Chernivtsi Oblast and Chernihiv Oblast, and the Cities of Kyiv and Sevastop ol.

The Cities of Kyiv and Sevastopol have special status that is determined by the laws of Ukraine.

 

 

Chapter X

 

Autonomous Republic of Crimea

 

Article 134

The Autonomous Republic of Crimea is an inseparable constituent part of Ukraine and decides on the issues ascribed to its competence within the limits of authority determined by the Constitution of Ukraine.

 

Article 135

The Autonomous Republic of Crimea has the Constitution of the Autonomous Republic of Crimea that is adopted by the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea and approved by the Verkhovna Rada of Ukraine by no less than one-half of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

Normative legal acts of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea and decisions of the Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea shall not contradict the Constitution and the laws of Ukraine and are adopted in accordance with the Constitution of Ukraine, the laws of Ukraine, acts of the President of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine, and for their execution.

 

Article 136

The Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea, within the limits of its authority, is the representative body of the Autonomous Republic of Crimea.

The Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea adopts decisions and resolutions that are mandatory for execution in the Autonomous Republic of Crimea.

The Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea is the government of the Autonomous Republic of Crimea. The Head of the Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea is appointed to office and dismissed from office by the Ve rkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea with the consent of the President of Ukraine.

The authority, the procedure for the formation and operation of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea and of the Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea, are determined by the Constitution of Ukraine and the laws of Ukraine, and by normative legal acts of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea on issues ascribed to its competence.

In the Autonomous Republic of Crimea, justice is administered by courts that belong to the unified system of courts of Ukraine.

 

Article 137

The Autonomous Republic of Crimea exercises normative regulation on the following issues:

1) agriculture and forestry;

2) land reclamation and mining;

3) public works, crafts and trades; charity;

4) city construction and housing management;

5) tourism, hotel business, fairs;

6) museums, libraries, theatres, other cultural establishments, historical and cultural preserves;

7) public transportation, roadways, water supply;

8) hunting and fishing;

9) sanitary and hospital services.

For reasons of nonconformity of normative legal acts of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea with the Constitution of Ukraine and the laws of Ukraine, the President of Ukraine may suspend these normative legal acts of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea with a simultaneous appeal to the Constitutional Court of Ukraine in regard to their constitutionality.

 

Article 138

The competence of the Autonomous Republic of Crimea comprises:

1) designating elections of deputies to the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea, approving the composition of the electoral commission of the Autonomous Republic of Crimea;

2) organising and conducting local referendums;

3) managing property that belongs to the Autonomous Republic of Crimea;

4) elaborating, approving and implementing the budget of the Autonomous Republic of Crimea on the basis of the uniform tax and budget policy of Ukraine;

5) elaborating, approving and realising programmes of the Autonomous Republic of Crimea for socio-economic and cultural development, the rational utilisation of nature, and environmental protection in accordance with national programmes;

6) recognising the status of localities as resorts; establishing zones for the sanitary protection of resorts;

7) participating in ensuring the rights and freedoms of citizens, national harmony, the promotion of the protection of legal order and public security;

8) ensuring the operation and development of the state language and national languages and cultures in the Autonomous Republic of Crimea; protection and use of historical monuments;

9) participating in the development and realisation of state programmes for the return of deported peoples;

10) initiating the introduction of a state of emergency and the establishment of zones of an ecological emergency situation in the Autonomous Republic of Crimea or in its particular areas.

Other powers may also be delegated to the Autonomous Republic of Crimea by the laws of Ukraine.

 

Article 139

The Representative Office of the President of Ukraine, whose status is determined by the law of Ukraine, operates in the Autonomous Republic of Crimea.

 

 

Chapter XI

 

Local Self-Government

 

Article 140

Local self-government is the right of a territorial community — residents of a village or a voluntary association of residents of several villages into one village community, residents of a settlement, and of a city — to independently resolve issues of local character within the limits of the Constitution and the laws of Ukraine.

Particular aspects of the exercise of local self-government in the Cities of Kyiv and Sevastopol are determined by special laws of Ukraine.

Local self-government is exercised by a territorial community by the procedure established by law, both directly and through bodies of local self-government: village, settlement and city councils, and their executive bodies.

District and oblast councils are bodies of local self-government that represent the common interests of territorial communities of villages, settlements and cities.

The issue of organisation of the administration of city districts lies within the competence of city councils.

Village, settlement and city councils may permit, upon the initiative of residents, the creation of house, street, block and other bodies of popular self-organisation, and to assign them part of their own competence, finances and property.

 

Article 141

A village, settlement and city council is composed of deputies elected for a four-year term by residents of a village, settlement and city on the basis of universal, equal and direct suffrage, by secret ballot.

Territorial communities elect for a four-year-term on the basis of universal, equal and direct suffrage, by secret ballot, the head of the village, settlement and city, respectively, who leads the executive body of the council and presides at its meet ings.

The status of heads, deputies and executive bodies of a council and their authority, the procedure for their establishment, reorganisation and liquidation, are determined by law.

The chairman of a district council and the chairman of an oblast council are elected by the respective council and lead the executive staff of the council.

 

Article 142

The material and financial basis for local self-government is movable and immovable property, revenues of local budgets, other funds, land, natural resources owned by territorial communities of villages, settlements, cities, city districts, and also objects of their common property that are managed by district and oblast councils.

On the basis of agreement, territorial communities of villages, settlements and cities may join objects of communal property as well as budget funds, to implement joint projects or to jointly finance (maintain) communal enterprises, organisations and establishments, and create appropriate bodies and services for this purpose.

The State participates in the formation of revenues of the budget of local self-government and financially supports local self-government. Expenditures of bodies of local self-government, that arise from the decisions of bodies of state power, are compensated by the state.

 

Article 143

Territorial communities of a village, settlement and city, directly or through the bodies of local self-government established by them, manage the property that is in communal ownership; approve programmes of socio-economic and cultural development, and control their implementation; approve budgets of the respective administrative and territorial units, and control their implementation; establish local taxes and levies in accordance with the law; ensure the holding of local referendums and the impleme ntation of their results; establish, reorganise and liquidate communal enterprises, organisations and institutions, and also exercise control over their activity; resolve other issues of local importance ascribed to their competence by law.

Oblast and district councils approve programmes for socio-economic and cultural development of the respective oblasts and districts, and control their implementation; approve district and oblast budgets that are formed from the funds of the state budg et for their appropriate distribution among territorial communities or for the implementation of joint projects, and from the funds drawn on the basis of agreement from local budgets for the realisation of joint socio-economic and cultural programmes, and control their implementation; resolve other issues ascribed to their competence by law.

Certain powers of bodies of executive power may be assigned by law to bodies of local self-government. The State finances the exercise of these powers from the State Budget of Ukraine in full or through the allocation of certain national taxes to the local budget, by the procedure established by law, transfers the relevant objects of state property to bodies of local self-government.

Bodies of local self-government, on issues of their exercise of powers of bodies of executive power, are under the control of the respective bodies of executive power.

 

Article 144

Bodies of local self-government, within the limits of authority determined by law, adopt decisions that are mandatory for execution throughout the respective territory.

Decisions of bodies of local self-government, for reasons of nonconformity with the Constitution or the laws of Ukraine, are suspended by the procedure established by law with a simultaneous appeal to a court.

 

Article 145

The rights of local self-government are protected by judicial procedure.

 

Article 146

Other issues of the organisation of local self-government, the formation, operation and responsibility of the bodies of local self-government, are determined by law.

 

 

Chapter XII

 

Constitutional Court of Ukraine

 

Article 147

The Constitutional Court of Ukraine is the sole body of constitutional jurisdiction in Ukraine.

The Constitutional Court of Ukraine decides on issues of conformity of laws and other legal acts with the Constitution of Ukraine and provides the official interpretation of the Constitution of Ukraine and the laws of Ukraine.

 

Article 148

The Constitutional Court of Ukraine is composed of eighteen judges of the Constitutional Court of Ukraine.

The President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine and the Congress of Judges of Ukraine each appoint six judges to the Constitutional Court of Ukraine.

A citizen of Ukraine who has attained the age of forty on the day of appointment, has a higher legal education and professional experience of no less than ten years, has resided in Ukraine for the last twenty years, and has command of the state language, may be a judge of the Constitutional Court of Ukraine.

A judge of the Constitutional Court of Ukraine is appointed for nine years without the right of appointment to a repeat term.

The Chairman of the Constitutional Court of Ukraine is elected by secret ballot only for one three-year term at a special plenary meeting of the Constitutional Court of Ukraine from among the judges of the Constitutional Court of Ukraine.

 

Article 149

Judges of the Constitutional Court of Ukraine are subject to the guarantees of independence and immunity and to the grounds for dismissal from office envisaged by Article 126 of this Constitution, and the requirements concerning incompatibility as determined in Article 127, paragraph two of this Constitution.

 

Article 150

The authority of the Constitutional Court of Ukraine comprises:

1) deciding on issues of conformity with the Constitution of Ukraine (constitutionality) of the following:

laws and other legal acts of the Verkhovna Rada of Ukraine;

acts of the President of Ukraine;

acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine;

legal acts of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea.

These issues are considered on the appeals of: the President of Ukraine; no less than forty-five National Deputies of Ukraine; the Supreme Court of Ukraine; the Authorised Human Rights Representative of the Verkhovna Rada of Ukraine; the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea;

2) the official interpretation of the Constitution of Ukraine and the laws of Ukraine;

On issues envisaged by this Article, the Constitutional Court of Ukraine adopts decisions that are mandatory for execution throughout the territory of Ukraine, that are final and shall not be appealed.

 

Article 151

The Constitutional Court of Ukraine, on the appeal of the President of Ukraine or the Cabinet of Ministers of Ukraine, provides opinions on the conformity with the Constitution of Ukraine of international treaties of Ukraine that are in force, or the international treaties submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine for granting agreement on their binding nature.

On the appeal of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Constitutional Court of Ukraine provides an opinion on the observance of the constitutional procedure of investigation and consideration of the case of removing the President of Ukraine from office by the procedure of impeachment.

 

Article 152

Laws and other legal acts, by the decision of the Constitutional Court of Ukraine, are deemed to be unconstitutional, in whole or in part, in the event that they do not conform to the Constitution of Ukraine, or if there was a violation of the procedu re established by the Constitution of Ukraine for their review, adoption or their entry into force.

Laws and other legal acts, or their separate provisions, that are deemed to be unconstitutional, lose legal force from the day the Constitutional Court of Ukraine adopts the decision on their unconstitutionality.

Material or moral damages, inflicted on physical and legal persons by the acts or actions deemed to be unconstitutional, are compensated by the State by the procedure established by law.

 

Article 153

The procedure for the organisation and operation of the Constitutional Court of Ukraine, and the procedure for its review of cases, are determined by law.

 

 

Chapter XIII

 

Introducing Amendments to the Constitution of Ukraine

 

Article 154

A draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine may be submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine by the President of Ukraine, or by no fewer National Deputies of Ukraine than one-third of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

Article 155

A draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine, with the exception of Chapter I — "General Principles," Chapter III — "Elections. Referendum," and Chapter XIII — "Introducing Amendments to the Constitution of Ukraine," previously adopted by the majority of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine, is deemed to be adopted, if at the next regular session of the Verkhovna Rada of Ukraine, no less than two-thirds of the constitutional composition of the Verkhov na Rada of Ukraine have voted in favour thereof.

 

Article 156

A draft law on introducing amendments to Chapter I — "General Principles," Chapter III — "Elections. Referendum," and Chapter XIII — "Introducing Amendments to the Constitution of Ukraine," is submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine by the Presiden t of Ukraine, or by no less than two-thirds of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine, and on the condition that it is adopted by no less than two-thirds of the constitutional composition of the Verkhovna Rada of Ukraine, and is a pproved by an All-Ukrainian referendum designated by the President of Ukraine.

The repeat submission of a draft law on introducing amendments to Chapters I, III and XIII of this Constitution on one and the same issue is possible only to the Verkhovna Rada of Ukraine of the next convocation.

 

Article 157

The Constitution of Ukraine shall not be amended, if the amendments foresee the abolition or restriction of human and citizens' rights and freedoms, or if they are oriented toward the liquidation of the independence or violation of the territorial indivisibility of Ukraine.

The Constitution of Ukraine shall not be amended in conditions of martial law or a state of emergency.

 

Article 158

The draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine, considered by the Verkhovna Rada of Ukraine and not adopted, may be submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine no sooner than one year from the day of the adoption of the decision on this draft law.

Within the term of its authority, the Verkhovna Rada of Ukraine shall not amend twice the same provisions of the Constitution.

 

Article 159

A draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine is considered by the Verkhovna Rada of Ukraine upon the availability of an opinion of the Constitutional Court of Ukraine on the conformity of the draft law with the requirements of Articles 157 and 158 of this Constitution.

 

 

 

Chapter XIV

 

Final Provisions

 

Article 160

The Constitution of Ukraine enters into force from the day of its adoption.

 

Article 161

The day of adoption of the Constitution of Ukraine is a national holiday — the Day of the Constitution of Ukraine.

 

Chapter XV

 

Transitional Provisions

 

1. Laws and other normative acts, adopted prior to this Constitution entering into force, are in force in the part that does not contradict the Constitution of Ukraine.

 

2. After the adoption of the Constitution of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine exercises the authority envisaged by this Constitution.

Regular elections to the Verkhovna Rada of Ukraine shall be held in March 1998.

 

3. Regular elections of the President of Ukraine shall be held on the last Sunday of October 1999.

 

4. The President of Ukraine, within three years after the Constitution of Ukraine enters into force, has the right to issue decrees approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine and signed by the Prime-Minister of Ukraine on economic issues not reg ulated by laws, with simultaneous submission of the respective draft law to the Verkhovna Rada of Ukraine, by the procedure established by Article 93 of this Constitution.

Such a decree of the President of Ukraine takes effect, if within thirty calendar days from the day of submission of the draft law (except the days between sessions), the Verkhovna Rada of Ukraine does not adopt the law or does not reject the submitte d draft law by the majority of its constitutional composition, and is effective until a law adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine on these issues enters into force.

 

5. The Cabinet of Ministers of Ukraine is formed in accordance with this Constitution within three months after its entry into force.

 

6. The Constitutional Court of Ukraine is formed in accordance with this Constitution, within three months after its entry into force. Prior to the creation of the Constitutional Court of Ukraine, the interpretation of laws is performed by the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

7. Heads of local state administrations, upon entry of this Constitution into force, acquire the status of heads of local state administrations in accordance with Article 118 of this Constitution, and after the election of chairmen of the respective councils, tender resignations from office of the chairmen of these councils.

 

8. Village, settlement and city councils and the chairmen of these councils, upon entry of this Constitution of Ukraine into force, exercise the authority as determined by it, until the election of the new composition of these councils in March 1998.

District and oblast councils, elected prior to the entry of this Constitution into force, exercise the authority as determined by it, until the formation of the new composition of these councils in accordance with the Constitution of Ukraine.

City district councils and their chairmen, upon entry of this Constitution into force, exercise their authority in accordance with the law.

 

9. The procuracy continues to exercise, in accordance with the laws in force, the function of supervision over the observance and application of laws and the function of preliminary investigation, until the laws regulating the activity of state bodies in regard to the control over the observance of laws are put into force, and until the system of pre-trial investigation is formed and the laws regulating its operation are put into effect.

 

10. Prior to the adoption of laws determining the particular aspects of the exercise of executive power in the Cities of Kyiv and Sevastopol in accordance with Article 118 of this Constitution, the executive power in these cities is exercised by the respective city administrations.

 

11. Article 99, paragraph one of this Constitution shall enter into force after the introduction of the national monetary unit — the hryvnia.

 

12. The Supreme Court of Ukraine and the High Court of Arbitration of Ukraine exercise their authority in accordance with the legislation of Ukraine that is in force, until the formation in Ukraine of a system of courts of general jurisdiction, in accordance with Article 125 of this Constitution, but for no more than five years.

Judges of all courts in Ukraine, elected or appointed prior to the day of entry of this Constitution into force, continue to exercise their authority in accordance with the legislation in force, until the expiration of the term for which they were elected or appointed.

Judges whose authority has terminated on the day this Constitution enters into force, continue to exercise their authority for the period of one year.

 

13. The current procedure for arrest, holding in custody and detention of persons suspected of committing a crime, and also for the examination and search of a dwelling place or other possessions of a person, is preserved for five years after this Constitution enters into force.

 

14. The use of existing military bases on the territory of Ukraine for the temporary stationing of foreign military formations is possible on the terms of lease, by the procedure determined by the international treaties of Ukraine ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine.

 

 

 

Official English translation.

The only authentic text is the text in the state language of Ukraine.

©FB

Trascina file per caricare

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

 

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141 )

 

 

 

( Офіційне тлумачення до Конституції див. в Рішеннях Конституційного Суду

N 1-зп ( v001p710-97 ) від 13.05.97

N 4-зп ( v004p710-97 ) від 03.10.97

N 6-зп ( v006p710-97 ) від 25.11.97

N 9-зп ( v009p710-97 ) від 25.12.97

N 8-рп/98 ( v008p710-98 ) від 09.06.98

N 11-рп/98 ( v011p710-98 ) від 07.07.98

N 1-рп/99 ( v001p710-99 ) від 09.02.99

N 4-рп/99 ( v004p710-99 ) від 19.05.99

N 7-рп/99 ( v007p710-99 ) від 06.07.99

N 9-рп/99 ( v009p710-99 ) від 27.10.99

N 10-рп/99 ( v010p710-99 ) від 14.12.99

N 4-рп/2000 ( v004p710-00 ) від 11.04.2000

N 6-рп/2000 ( v006p710-00 ) від 19.04.2000

N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) від 16.11.2000

N 15-рп/2000 ( v015p710-00 ) від 14.12.2000

N 2-рп/2001 ( v002p710-01 ) від 28.03.2001

N 4-рп/2001 ( v004p710-01 ) від 19.04.2001

N 5-рп/2001 ( v005p710-01 ) від 17.05.2001

N 7-рп/2001 ( v007p710-01 ) від 30.05.2001

N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від 13.07.2001

N 14-рп/2001 ( v014p710-01 ) від 16.10.2001

N 4-рп/2002 ( v004p710-02 ) від 20.03.2002

N 7-рп/2002 ( v007p710-02 ) від 27.03.2002

N 8-рп/2002 ( v008p710-02 ) від 07.05.2002

N 10-рп/2002 ( v010p710-02 ) від 29.05.2002

N 12-рп/2002 ( v012p710-02 ) від 18.06.2002

N 15-рп/2002 ( v015p710-02 ) від 09.07.2002

N 16-рп/2002 ( v016p710-02 ) від 17.10.2002

N 17-рп/2002 ( v017p710-02 ) від 17.10.2002

N 2-рп/2003 ( v002p710-03 ) від 28.01.2003

N 5-рп/2003 ( v005p710-03 ) від 05.03.2003

N 12-рп/2003 ( v012p710-03 ) від 26.06.2003

N 16-рп/2003 ( v016p710-03 ) від 14.10.2003

N 19-рп/2003 ( v019p710-03 ) від 10.12.2003

N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003

N 22-рп/2003 ( v022p710-03 ) від 25.12.2003

N 5-рп/2004 ( v005p710-04 ) від 04.03.2004

N 11-рп/2004 ( v011p710-04 ) від 19.05.2004

N 19-рп/2004 ( v019p710-04 ) від 01.12.2004

N 6-рп/2005 ( v006p710-05 ) від 05.10.2005

N 9-рп/2005 ( v009p710-05 ) від 13.10.2005 )

 

( Із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.44 )

 

 

 

Верховна Рада України від імені Українського народу -

громадян України всіх національностей,

виражаючи суверенну волю народу,

спираючись на багатовікову історію українського

державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім

Українським народом права на самовизначення,

дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов

її життя,

піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі

України,

прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну,

правову державу,

усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю,

попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,

керуючись Актом проголошення незалежності України від 24

серпня 1991 року ( 1427-12 ), схваленим 1 грудня 1991 року

всенародним голосуванням,

приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

 

 

Р о з д і л I

 

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

 

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

 

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

 

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

 

Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

 

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. ( Офіційне тлумачення положення частини другої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду N 6-рп/2005 ( v006p710-05 ) від 05.10.2005 )

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. ( Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду N 6-рп/2005 ( v006p710-05 ) від 05.10.2005 )

Ніхто не може узурпувати державну владу. ( Офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду N 6-рп/2005 ( v006p710-05 ) від 05.10.2005 )

 

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

 

Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

 

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

 

Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

 

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території

України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

 

(Офіційне тлумачення положень статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/99 ( v010p710-99 ) від 14.12.99 )

 

Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

 

Стаття 12. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

 

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

 

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно

відповідно до закону.

 

Стаття 15. Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.

Цензура заборонена.

Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

 

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

 

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

На території України не допускається розташування іноземних військових баз.

 

Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

 

Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України - національний гімн на музику М.

Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

 

 

Р о з д і л II

 

ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

 

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

 

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 

Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

 

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством;

правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

 

Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

 

Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

 

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

 

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

 

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

 

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

 

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

 

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

 

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

 

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

 

Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

 

Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

 

Стаття 37. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

 

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

(Офіційне тлумачення положень статті 38 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/99 ( v007p710-99 ) від 06.07.99 )

 

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

(Офіційне тлумачення положень частини першої статті 39 див. В Рішенні Конституційного Суду N 4-рп/2001 ( v004p710-01 ) від 19.04.2001 )

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

 

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

 

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

 

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю

і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

 

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

 

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.

Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

 

Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

 

Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

 

Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

 

Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

 

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну

допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно;

існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

(Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 49 див. В Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2002 ( v010p710-02 ) від 29.05.2002 )

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

 

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

 

Стаття 51. Шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

 

Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

 

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

(Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 див. В Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2004 ( v005p710-04 ) від 04.03.2004 )

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

 

Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної,

художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.

Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

 

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

(Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду N 6-зп ( v006p710-97 ) від 25.11.97; статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-зп (v009p710-97 ) від 25.12.97 )

 

Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

 

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

 

Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

(Офіційне тлумачення статті 58 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 1-зп (v001p710-97) від 13.05.97, N 1-рп/99 (v001p710-99) від 09.02.99, N 6-рп/2000 ( v006p710-00) від

19.04.2000 )

 

Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

(Офіційне тлумачення статті 59 див. в Рішенні Конституційного Суду N 13-рп/2000 (v013p710-00 ) від 16.11.00)

 

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

 

Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

 

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

 

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

 

Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

(Офіційне тлумачення статті 64 див. в Рішенні Конституційного

Суду N 9-зп ( v009p710-97 ) від 25.12.97 )

 

Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

 

Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

 

Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

 

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

 

 

Р о з д і л III

 

ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ

 

Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

 

Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.

 

Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

 

Стаття 72. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною

ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

 

Стаття 73. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

 

Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

 

Р о з д і л IV

 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 

Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

(Офіційне тлумачення положень статті 75 див. в Рішенні Конституційного Суду N 17-рп/2002 ( v017p710-02 ) від 17.10.2002 )

 

Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років. ( Частина п'ята статті 76 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із

Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 ) ( Стаття 76 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Верховної Ради України. ( Частина перша статті 77 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 – набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році ) Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

 

Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.

(Стаття 78 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 79. Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:

"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".

Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.

Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.

(Офіційне тлумачення статті 79 див. в Рішенні Конституційного Суду N 1-зп ( v001p710-97 ) від 13.05.97 )

 

Стаття 80. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

(Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 80 див. В Рішенні Конституційного Суду N 9-рп/99 ( v009p710-99 ) від 27.10.99 )

(Офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2003 ( v012p710-03 ) від 26.06.2003 )

 

Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції; ( Пункт 6 частини другої статті 81 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

7) його смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, - судом.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення. ( Частина шоста статті 81 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

(Стаття 81 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.

Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.

(Стаття 82 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України (3547-15 ).

У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

(Частина шоста статті 83 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України. ( Частина сьома статті 83 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України. ( Частина восьма статті 83 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України ( 3547-15 ). ( Частина дев'ята статті 83 набирає чинності

з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 ) Депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені цією Конституцією.

(Частина десята статті 83 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

(Стаття 83 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 84. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.

Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.

Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.

( Офіційне тлумачення частин другої і третьої статті 84 див. В Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/98 ( v011p710-98 ) від 07.07.98 )

(Офіційне тлумачення положень статті 84 див. в Рішенні Конституційного Суду N 17-рп/2002 ( v017p710-02 ) від 17.10.2002 ) ( Офіційне тлумачення частини другої статті 84 див. в Рішенні Конституційного Суду N 16-рп/2003 ( v016p710-03 ) від 14.10.2003 )

 

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;

12-1) призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

19) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) встановлення державних символів України;

25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України;

висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності;

37) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

(Стаття 85 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 86. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

(Офіційне тлумачення положень частини першої статті 86 див. В Рішеннях Конституційного Суду N 5-рп/2003 ( v005p710-03 ) від 05.03.2003, N 16-рп/2003 ( v016p710-03 ) від 14.10.2003 )

Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту.

(Офіційне тлумачення статті 86 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 4-рп/99 (v004p710-99 ) від 19.05.99, N 4-рп/2000 ( v004p710-00 ) від 11.04.2000, N 4-рп/2002 (v004p710-02 ) від 20.03.2002 )

 

Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України.

(Стаття 87 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 88. Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх з цих посад.

( Частина перша статті 88 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

Голова Верховної Ради України:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів; ( Пункт 2 частини другої статті 88 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України ( 3547-15 ). ( Частина третя статті 88 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

(Стаття 89 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції; ( Пункт 1 частини другої статті 90 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

(Стаття 90 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 91. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

(Офіційне тлумачення положень статті 91 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 17-рп/2002 ( v017p710-02 ) від 17.10.2002, N 16-рп/2003 ( v016p710-03 ) від 14.10.2003 )

 

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

3) права корінних народів і національних меншин;

4) порядок застосування мов;

5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;

6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного

забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;

7) правовий режим власності;

8) правові засади і гарантії підприємництва; правила

конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;

12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи

державної служби, організації державної статистики та інформатики;

13) територіальний устрій України;

(Офіційне тлумачення пункту 13 частини першої статті 92 див. в

Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від

13.07.2001 )

14) судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань;

основи організації та діяльності адвокатури;

15) засади місцевого самоврядування;

16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

17) основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

18) правовий режим державного кордону;

19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;

21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України,

статус народних депутатів України;

22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

(Офіційне тлумачення положення пункту 22 частини першої статті 92 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2001 ( v007p710-01 ) від 30.05.2001 )

Виключно законами України встановлюються:

1) Державний бюджет України і бюджетна система України;

система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;

4) порядок використання і захисту державних символів;

5) державні нагороди;

6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні

звання;

7) державні свята;

8) порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.

Законом України оголошується амністія.

 

Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

( Стаття 93 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.

Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом. ( Частина четверта статті 94 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

(Офіційне тлумачення частини п'ятої статті 94 див. в Рішенні Конституційного Суду N 4-зп ( v004p710-97 ) від 03.10.97; частини другої статті 94 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/98 ( v011p710-98 ) від 07.07.98 )

 

Стаття 95. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

 

Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

 

Стаття 97. Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України.

Поданий звіт має бути оприлюднений.

 

Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

( Стаття 98 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня.

Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.

 

Стаття 100. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

 

Стаття 101. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

 

 

Р о з д і л V

 

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

 

Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

 

Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

(Офіційне тлумачення до частини третьої статті 103 див. в Рішенні Конституційного Суду N 22-рп/2003 ( v022p710-03 ) від 25.12.2003 )

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. ( Частина п'ята статті 103 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

 

Стаття 104. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України складає таку присягу:

"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

(Офіційне тлумачення положень статті 104 див. в Рішенні Конституційного Суду N 17-рп/2002 ( v017p710-02 ) від 17.10.2002 )

 

Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

( Офіційне тлумачення частини першої статті 105 див. в Рішенні Конституційного Суду N 19-рп/2003 ( v019p710-03 ) від 10.12.2003 )

 

Стаття 106. Президент України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією; ( Пункт 8 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції; ( Пункт 9 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15) від 08.12.2004)

10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

(Пункт 10 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV

(2222-15 ) від 08.12.2004 )

11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; ( Пункт 11 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу

Ради Національного банку України; ( Пункт 12 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

(Пункт 13 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV (2222-15 ) від 08.12.2004 )

14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

(Пункт 14 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; ( Пункт 15 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

(Пункт 16 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; ( Пункт 19 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; ( Пункт 22 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги

та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та

припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті

України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі

та інші допоміжні органи і служби;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; ( Пункт 30 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. ( Частина четверта статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за

посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України,

Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України,

Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

 

Стаття 108. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

 

Стаття 109. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

 

Стаття 110. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.

 

Стаття 111. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

(Офіційне тлумачення частини першої статті 111 див. в Рішенні Конституційного Суду N 19-рп/2003 ( v019p710-03 ) від 10.12.2003 )

 

Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6-8, 10-13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України.

( Стаття 112 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Р о з д і л VI

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ.

ШІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

 

Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

(Стаття 113 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

(Стаття 114 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 115. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового

складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

( Стаття 115 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності;

здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

9-1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; ( Статтю 116 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

9-2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;

( Статтю 116 доповнено пунктом 9-2 згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. ( Пункт 10 статті 116 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 117. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

 

Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

(Офіційне тлумачення положень частини першої статті 118 див. В Рішеннях Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003, N 9-рп/2005 (v009p710-05 ) від 13.10.2005 ) Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. (Офіційне тлумачення положень частини другої статті 118 див. В Рішеннях Конституційного Суду N 21-рп/2003 (v021p710-03 ) від 25.12.2003, N 9-рп/2005 ( v009p710-05 ) від 13.10.2005) Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

(Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 118 див. В Рішенні Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003 )

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

(Офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 118 див. В Рішенні Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003, N 9-рп/2005 ( v009p710-05 ) від 13.10.2005 )

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

 

Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

 

Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. ( Частина перша статті

 

120 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 ) Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

 

Р о з д і л VII

 

ПРОКУРАТУРА

 

Стаття 121. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами; ( Статтю 121 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 )

 

Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. ( Частина перша статті 122 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 ) Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років.

 

Стаття 123. Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

 

 

Р о з д і л VIII

 

ПРАВОСУДДЯ

 

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. (Офіційне тлумачення положення частини другої статті 124 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 8-рп/2002 ( v008p710-02 ) від 07.05.2002, N 15-рп/2002 ( v015p710-02 ) від 09.07.2002 )

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. ( Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 124 див. в Рішенні Конституційного Суду N 8-рп/2002 ( v008p710-02 ) від 07.05.2002 )

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

( Офіційне тлумачення статті 124 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-зп ( v009p710-97 ) від 25.12.97 )

 

Стаття 125. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

 

Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. ( Офіційне тлумачення положення частини першої статті 126 див. в Рішенні Конституційного Суду N 19-рп/2004 ( v019p710-04 ) від 01.12.2004 ) Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. ( Офіційне тлумачення положення частини першої статті 126 див. в Рішенні Конституційного Суду N 19-рп/2004 ( v019p710-04 ) від 01.12.2004) Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.

 

Стаття 127. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.

 

Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

 

Стаття 129. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і

судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

 

Стаття 130. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

 

Стаття 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

(Офіційне тлумачення пункту 1 частини першої статті 131 див. в Рішенні Конституційного Суду N 14-рп/2001 ( v014p710-01 ) від 16.10.2001 )

2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний

прокурор України.

 

Р о з д і л IX

 

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

 

Стаття 132. Територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

 

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

(Офіційне тлумачення частини першої статті 133 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від 13.07.2001)

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

(Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 133 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003, N 9-рп/2005 (v009p710-05 ) від 13.10.2005 )

 

Р о з д і л X

 

АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ

 

Стаття 134. Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією

України, вирішує питання, віднесені до її відання.

 

Стаття 135. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

 

Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим.

Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.

Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.

Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.

 

Стаття 137. Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань:

1) сільського господарства і лісів;

2) меліорації і кар'єрів;

3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва;

4) містобудування і житлового господарства;

5) туризму, готельної справи, ярмарків;

6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-культурних заповідників;

7) транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів;

8) мисливства, рибальства;

9) санітарної і лікарняної служб.

З мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної

Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам

України Президент України може зупинити дію цих

нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки

Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо

їх конституційності.

 

Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:

1) призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;

2) організація та проведення місцевих референдумів;

3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;

4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України;

5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм;

6) визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів;

7) участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;

8) забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам'яток історії;

9) участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів;

10)ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.

Законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.

 

Стаття 139. В Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.

 

Р о з д і л XI

 

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

( Офіційне тлумачення частини першої статті 140 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 12-рп/2002 ( v012p710-02 ) від 18.06.2002, N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003 ) Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 140 див. в Рішенні Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003, N 9-рп/2005 ( v009p710-05 ) від 13.10.2005)

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

(Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 140 див. в Рішенні Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003 )

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

(Офіційне тлумачення частини п'ятої статті 140 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від 13.07.2001 ) Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

 

Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. ( Частина перша статті 141 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 - набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році ) Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.

(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 141 див. В Рішенні Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003 )

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

 

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

(Офіційне тлумачення частини першої статті 142 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від 13.07.2001) Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

 

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності;

затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

 

Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

 

Стаття 145. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

 

Стаття 146. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

 

Р о з д і л XII

 

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

Стаття 147. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

 

Стаття 148. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

 

Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції.

 

Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

законів та інших правових актів Верховної Ради України;

(Офіційне тлумачення положень абзацу другого пункту 1 частини першої статті 150 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2002 (v007p710-02 ) від 27.03.2002) актів Президента України;

(Офіційне тлумачення положень абзацу третього пункту 1 частини першої статті 150 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2002 ( v007p710-02 ) від 27.03.2002 ) актів Кабінету Міністрів України;

правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України;

не менш як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 150 див. В Рішенні Конституційного Суду N 15-рп/2000 ( v015p710-00 ) від 14.12.2000 )

 

Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

За зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

 

Стаття 152. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

 

Стаття 153. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначаються законом.

 

 

Р о з д і л XIII

 

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

 

Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

 

Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори.

Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

 

Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.

 

Стаття 157. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

 

Стаття 158. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.

Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.

(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 158 див.

в Рішенні Конституційного Суду N 8-рп/98 ( v008p710-98 ) від 09.06.98 )

 

Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.

(Офіційне тлумачення статті 159 див. в Рішенні КонституційногоСуду N 8-рп/98 (v008p710-98 ) від 09.06.98 )

 

Р о з д і л XIV

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 160. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття.

( Офіційне тлумачення статті 160 див. в Рішенні Конституційного Суду N 4-зп ( v004p710-97 ) від 03.10.97 )

 

Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом - Днем Конституції України.

 

Р о з д і л XV

 

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

 

2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.

Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у березні 1998 року.

 

3. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня 1999 року.

 

4. Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.

Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

 

5. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності.

 

6. Конституційний Суд України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності. До створення Конституційного Суду України тлумачення законів здійснює Верховна Рада України.

 

7. Голови місцевих державних адміністрацій після набуття чинності цією Конституцією набувають статусу голів місцевих де ржавних адміністрацій згідно зі статтею 118 цієї Конституції, а після обрання голів відповідних рад складають повноваження голів цих рад.

 

8. Сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року.

Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України.

Районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону.

 

9. Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

 

10. До прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 цієї Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.

 

11. Частина перша статті 99 цієї Конституції вводиться в дію після введення національної грошової одиниці – гривні.

 

12. Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 цієї Конституції, але не довше ніж п'ять років.

Судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

Судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року.

 

13. Протягом п'яти років після набуття чинності цією Конституцією зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи.

 

14. Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

 

 

 

Конституція України

прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 року

 

©FB

Trascina file per caricare